1. Походження героїнь та їхня соціальна приналежність. (Ровена — онука короля; Ребекка — донька єврея-лихваря.) 2. Віросповідання героїнь. (Ровена — католичка; Ребекка — іудейка.) 3. На лицарському турнірі. (Ровена — королева турніру; Ребекка — звичайна гостя.) 4. Роль Ровени і Ребекки у житті Айвенго. (Ровена і Ребекка кохають Айвенго. Але роль Ребекки більш дієва: вона рятує юнака, лікує його.) 5. Перебування у полоні. (Обидві героїні поводять себе гідно.) 6. Подальша доля героїнь. (Ровена одружилася з Айвенго. Ребекка стала черницею.)
Обидві вони молоді, дуже красиві, розумні, виховувалися без матерів. Їх постійно оточувала любов і ласка ближніх, велика розкіш.
Поэт смотрит на дворян-господ глазами странников. Так изображены Оболта - Оболдуева и князь Утятина. Крестьяне относятся к помещикам уже с явной иронией,откровенно посмеиваются над их стремлением вернуть былое величие. В описании Оболта-Оболдуева поэт использует традиционные в народном творчестве уменьшительные и ласкательные формы,которые усиливают иронию и подчёркивают ничтожество помещика. На протяжении всей главы "Помещик" в описании предметов,окружающих Оболта-Оболдуева,по-прежнему будут обращать на себя внимание слова с уменьшительными суффиксами: "подушечка","кувшинчик","шапочка" и т.д. Этот прием снижает возвышенный пафос речи героя о былом,разоблачает его мелкие,низменные запросы. С "говорящей" фамилии автор обличает паразитизм,праздность помещика.
1. Походження героїнь та їхня соціальна приналежність. (Ровена — онука короля; Ребекка — донька єврея-лихваря.) 2. Віросповідання героїнь. (Ровена — католичка; Ребекка — іудейка.) 3. На лицарському турнірі. (Ровена — королева турніру; Ребекка — звичайна гостя.) 4. Роль Ровени і Ребекки у житті Айвенго. (Ровена і Ребекка кохають Айвенго. Але роль Ребекки більш дієва: вона рятує юнака, лікує його.) 5. Перебування у полоні. (Обидві героїні поводять себе гідно.) 6. Подальша доля героїнь. (Ровена одружилася з Айвенго. Ребекка стала черницею.)
Обидві вони молоді, дуже красиві, розумні, виховувалися без матерів. Їх постійно оточувала любов і ласка ближніх, велика розкіш.
Объяснение:
Поэт смотрит на дворян-господ глазами странников. Так изображены Оболта - Оболдуева и князь Утятина. Крестьяне относятся к помещикам уже с явной иронией,откровенно посмеиваются над их стремлением вернуть былое величие. В описании Оболта-Оболдуева поэт использует традиционные в народном творчестве уменьшительные и ласкательные формы,которые усиливают иронию и подчёркивают ничтожество помещика. На протяжении всей главы "Помещик" в описании предметов,окружающих Оболта-Оболдуева,по-прежнему будут обращать на себя внимание слова с уменьшительными суффиксами: "подушечка","кувшинчик","шапочка" и т.д. Этот прием снижает возвышенный пафос речи героя о былом,разоблачает его мелкие,низменные запросы. С "говорящей" фамилии автор обличает паразитизм,праздность помещика.