Експресіоні́зм (від франц. expression - вираження, виразність) — літературно-мистецький потік авангардизму, що сформувалася в Німеччині на початку ХХ століття.
зацікавленість глибинними психічними процесами;
заперечення як позитивізму, так і раціоналізму;
оновлення формально-стилістичних засобів, художньої образності та виразності, часом непоєднуваних між собою, як глибокий ліризм і всеохоплюючий пафос;
суб'єктивізм і зацікавленість громадянською темою;
бунт проти сталих академічних форм в образотворчому мистецтві при збереженні головних жанрів (портрет, батальний жанр, побутова картина, міфологічний чи релігійний образ, пейзаж, навіть натюрморт).
«Як коротко, сильно і страшно пише ця людина». Творчість Василя Стефаника ввійшла в золотий фонд української літератури. Сучасники високо цінили його твори, називаючи В. Стефаника співцем селянської душі і володарем дум селянських. Улюблений жанр письменника — новела. Сьогодні Василя Стефаника називають майстром психологічної новели. Саме цим він завоював собі світову славу. До кращих психологічних творів письменника належить новела «Новина», в якій змальовано нестерпні умови життя галицького селянства, трагедію бідняка Гриця Летючого, що став злочинцем. Жахливі злидні, душевні муки штовхнули його на вбивство рідних дітей. Тут не має нічого вигаданого. У селі Трійці в 1898 році сталася та подія, що лягла в основу «Новини».
Коллекция сочинений: Судьба поколения в лирике А. Ахматовой
Уникальность лирики великой русской поэтессы Анны Андреевны Ахматовой заключается в том, что, по словам Осипа Мандельштама, она вобрала в себя "всю огромную сложность и психологическое богатство русского романа девятнадцатого века». Но не меньший интерес представляют произведения Ахматовой для, человека, который стремится понять и почувствовать эпоху, когда русский народ через испытания "настоящего Двадцатого века», ибо внутренний мир ахматовской героини удивительно точно соответствовал миру, ее окружавшему. "Я — голос ваш, жар вашего дыханья, я — отраженье вашего лица», — сказала А. Ахматова, и она имела полное право это сказать.
зацікавленість глибинними психічними процесами;
заперечення як позитивізму, так і раціоналізму;
оновлення формально-стилістичних засобів, художньої образності та виразності, часом непоєднуваних між собою, як глибокий ліризм і всеохоплюючий пафос;
суб'єктивізм і зацікавленість громадянською темою;
бунт проти сталих академічних форм в образотворчому мистецтві при збереженні головних жанрів (портрет, батальний жанр, побутова картина, міфологічний чи релігійний образ, пейзаж, навіть натюрморт).
«Як коротко, сильно і страшно пише ця людина». Творчість Василя Стефаника ввійшла в золотий фонд української літератури. Сучасники високо цінили його твори, називаючи В. Стефаника співцем селянської душі і володарем дум селянських. Улюблений жанр письменника — новела. Сьогодні Василя Стефаника називають майстром психологічної новели. Саме цим він завоював собі світову славу. До кращих психологічних творів письменника належить новела «Новина», в якій змальовано нестерпні умови життя галицького селянства, трагедію бідняка Гриця Летючого, що став злочинцем. Жахливі злидні, душевні муки штовхнули його на вбивство рідних дітей. Тут не має нічого вигаданого. У селі Трійці в 1898 році сталася та подія, що лягла в основу «Новини».
Коллекция сочинений: Судьба поколения в лирике А. Ахматовой
Уникальность лирики великой русской поэтессы Анны Андреевны Ахматовой заключается в том, что, по словам Осипа Мандельштама, она вобрала в себя "всю огромную сложность и психологическое богатство русского романа девятнадцатого века». Но не меньший интерес представляют произведения Ахматовой для, человека, который стремится понять и почувствовать эпоху, когда русский народ через испытания "настоящего Двадцатого века», ибо внутренний мир ахматовской героини удивительно точно соответствовал миру, ее окружавшему. "Я — голос ваш, жар вашего дыханья, я — отраженье вашего лица», — сказала А. Ахматова, и она имела полное право это сказать.