Країна Мумі-тролів особлива. В ній живуть так багато чарівних істот! Всі вони гарні й милі, доброзичливі й щирі, та є серед них і вередуни, і хвальки, і нечепури. Обрати одного улюбленого серед них важко. Мені подобаються так багато з них: серйозний Хропусь і модниця Хропся, балакучі сестрички Чупля і Трясля, лякливий Верть, турботливі Мумі-мама і Мумі-тато та багато інших. Але найбільше мені подобається Мумі-троль! Мумі-троль головний герой історій про Країну Мумі-тролів. Він загальний улюбленець. Щирий, веселий, допитливий, кмітливий. Хіба ж можна його не любити?! Він одразу сподобався мені і я з задоволенням слідкувала за всіма його пригодами! Він любить своїх батьків, хоч часто завдає їм клопотів; любить своїх друзів, з якими із задоволенням вирушає в мандрівки і потрапляє в різноманітні пригоди; він досліджує все навколо і завжди прагне чогось нового, незвіданого і незвичайного! Він змінюється і росте, дізнається так багато нового, та хоче дізнатись ще більше! Хоч часом він і боязкий, та взагалі він дуже хоробрий – часто виручає друзів в небезпечних ситуаціях. Мумі-троль завжди готовий до чим зможе і навіть тоді, коли не може до Він такий відкритий і справжній, що здається, ніби ти подорожуєш разом з ним! І ці подорожі-пригоди стають просто незабутніми! Кожна сторінка з Мумі-тролем для мене це час із найкращим другом, тому він мені так подобається!
Сюжет- Действие происходит в 1920-х годах. Героиня — выпускница курсов Мария Никифоровна Нарышкина — получает направление в дальнее село Хошутово, граничащее сосреднеазиатской пустыней. Прибыв к месту назначения, молодая учительница видит населённый пункт с каменной школой, чахлым кустарником и сугробами песка. Повседневная жизнь крестьян сосредоточена вокруг чистки изб и дворов от песчаных заносов.
Энтузиазм, с которым Нарышкина приступает к работе, вскоре сменяется растерянностью: голодные и больные ученики посещают занятия нерегулярно; местным жителям, обессилевшим в борьбе с песком, до школы нет никакого дела. Мария Никифоровна сознаёт, что в этом селе главным учебным предметом должно быть «искусство превращать пустыню в живую землю». Теперь её усилия направлены на создание защитных полос, орошаемых огородов, питомника. Школа становится центром сельской жизни: туда приходят и дети, и взрослые.
На третий год село подвергается набегу кочевников и возвращается к прежнему — дореформенному — состоянию; исчезают зелёные насаждения, пропадает вода. Разгневанная Нарышкина пытается вступает в диалог с вождём племени; в ответ на её претензии тот поясняет, что в действиях его людей нет злого умысла. Отметив про себя, что вождь неглуп, Мария Никифоровна отправляется с докладом в отдел народного образования. Заведующий, выслушав учительницу, предлагает ей переехать в Сафуту — село, в котором живут кочевники. Они тоже должны получить знания о культуре песков. Нарышкина колеблется; ей не даёт покоя вопрос, должна ли она отказаться от личной жизни ради преобразования пустынных земель. Тем не менее молодая женщина соглашается. Чиновник, не скрывая удивления, признаёт, что Мария Никифоровна могла бы управлять «не только школой, но и целым народом».
Країна Мумі-тролів особлива. В ній живуть так багато чарівних істот! Всі вони гарні й милі, доброзичливі й щирі, та є серед них і вередуни, і хвальки, і нечепури. Обрати одного улюбленого серед них важко. Мені подобаються так багато з них: серйозний Хропусь і модниця Хропся, балакучі сестрички Чупля і Трясля, лякливий Верть, турботливі Мумі-мама і Мумі-тато та багато інших. Але найбільше мені подобається Мумі-троль! Мумі-троль головний герой історій про Країну Мумі-тролів. Він загальний улюбленець. Щирий, веселий, допитливий, кмітливий. Хіба ж можна його не любити?! Він одразу сподобався мені і я з задоволенням слідкувала за всіма його пригодами! Він любить своїх батьків, хоч часто завдає їм клопотів; любить своїх друзів, з якими із задоволенням вирушає в мандрівки і потрапляє в різноманітні пригоди; він досліджує все навколо і завжди прагне чогось нового, незвіданого і незвичайного! Він змінюється і росте, дізнається так багато нового, та хоче дізнатись ще більше! Хоч часом він і боязкий, та взагалі він дуже хоробрий – часто виручає друзів в небезпечних ситуаціях. Мумі-троль завжди готовий до чим зможе і навіть тоді, коли не може до Він такий відкритий і справжній, що здається, ніби ти подорожуєш разом з ним! І ці подорожі-пригоди стають просто незабутніми! Кожна сторінка з Мумі-тролем для мене це час із найкращим другом, тому він мені так подобається!
Объяснение:
Энтузиазм, с которым Нарышкина приступает к работе, вскоре сменяется растерянностью: голодные и больные ученики посещают занятия нерегулярно; местным жителям, обессилевшим в борьбе с песком, до школы нет никакого дела. Мария Никифоровна сознаёт, что в этом селе главным учебным предметом должно быть «искусство превращать пустыню в живую землю». Теперь её усилия направлены на создание защитных полос, орошаемых огородов, питомника. Школа становится центром сельской жизни: туда приходят и дети, и взрослые.
На третий год село подвергается набегу кочевников и возвращается к прежнему — дореформенному — состоянию; исчезают зелёные насаждения, пропадает вода. Разгневанная Нарышкина пытается вступает в диалог с вождём племени; в ответ на её претензии тот поясняет, что в действиях его людей нет злого умысла. Отметив про себя, что вождь неглуп, Мария Никифоровна отправляется с докладом в отдел народного образования. Заведующий, выслушав учительницу, предлагает ей переехать в Сафуту — село, в котором живут кочевники. Они тоже должны получить знания о культуре песков. Нарышкина колеблется; ей не даёт покоя вопрос, должна ли она отказаться от личной жизни ради преобразования пустынных земель. Тем не менее молодая женщина соглашается. Чиновник, не скрывая удивления, признаёт, что Мария Никифоровна могла бы управлять «не только школой, но и целым народом».