Впьесе-сказке маршака жизненны и правдивы характеры героев, их поступки. правдиво изображены капризы королевы, неискреннее поведение придворных, например, гофмейстерины, злоба и жадность мачехи и дочки, доброта солдата, верность и сердечность падчерицы. неправдоподобно, фантастично само существование братьев- месяцев в виде людей, встреча девочки с ними у костра в лесу, превращение зимы в весну и потом быстрая смена всех времен года за короткое время. таким сочетанием фантастического и реального маршак достигает удивительного результата: зрители и читатели начинают верить в то, что братья-месяцы вправду существуют; маршак учит нас добру и состраданию, но делает это не в форме занудных поучений, а в форме сказки, которая доходит до самого сердца.
Можливо, що треба бути добрим, чесним, щедрим. Скрудж був багатим, але поводився як бідний, адже економив на всьому. Не можна забувати про рідних та друзів. Скрудж змінився тому, що побачив власну смерть. І його налякала не сама смерть, а те, що люди цьому раді, вони кинули тіло небіжчика и обікрали будинок. І ніхто не плакав та не сумував за Скруджем. Скрудж це зрозумів та змінився, став добрим та щедрим. Я вважаю, автор хотів сказати, що треба бути життєрадісними, добрими та дарувати усім добро.
