Что скрываю картины моне, но открывает стихотворение н. солошенко?
стих:
в доме - ни еды, ни света.. бедный, бедный клод моне, но в саду бушует лето, "восход солнца" в вышине. всё мерцает: свет и тени, отраженье и где бы взять на кисти денег? впрочем, красок тоже нет. как свести концы с концами, покоржь своей судьбе? ведь наградою за это- этот "завтрак на траве", этот ясный день в саду, эти лилии в пруду. плач ребёнка, вздох камиллы, безнадёжность но и силой дышит каждый взмах мазка. "не исчез предмет в картине",, не растаял, словно пар. на бульваре капуцинок, на вокзале сен-лазар- свет прозрачен, краски звонки. многоцветье линий, больше нет ни горизонтов, ни предметов, ни границ.
Объяснение:
Характеристики головних героїв твору «Джури козака Швайки»: Сашка, Грицька, Швайки
Хто ж такий Пилип Швайка:
Уміння, майстерність, хист - Кращий козацький вивідник (розвідник) землі переяславської; знає мову і звичаї татар, має серед них вірних людей; ходить безшумно, безшелесно; наче нікуди не дивиться, а все бачить; бездоганно володіє зброєю і тримається на коні.
Вольові якості -Сміливий, розумний витривалий, кмітливий, відважний, рішучий; звик покладатися лише на себе.
Сміливий, розумний витривалий, кмітливий, відважний, рішучий; звик покладатися лише на себе.
Почуттєві якості - Вірний товариш, турботливий і уважний до хлопців і братчиків, поважає літніх козаків, дослухається до їхніх порад; любить рідну землю, гарно її знає, захищає від ворогів.
Висновок: Пилип Швайка – справжній лицар, його поважають усі козаки й бояться вороги; про нього йде слава як про спритного, відчайдушного, невловимого козацького вихідника.
Грицик та Сашко
Грицик - сирота, жвавий, моторний, непосидючий, гарячковитий, має зіркі очі, знає татарську мову, пасе панську і селянську худобу, лише його любить і слухає страшний бугай Петрик.
Санько - єдиний син у матері, яка його дуже любить і опікає, мрійливий, спокійний, розважливий, визнає першість Грицика, має талант характерника,уміє подумки віддавати накази і навіювати прохання.
-Вірні друзі, ровесники, їм по 12 років, живуть у Воронівці. Смілив кмітливі, відчайдушні: володіють шаблею(дерев’яною),гарно на коні тримаються, у майбутньому стануть побратимами.
Стихотворение Зимний вечер А. С. Пушкин написал в 1825 году, в селе Михайловском, куда он был сослан после южной ссылки. На юге Пушкина окружали яркие картины природы — море, горы, солнце, многочисленные друзья и праздничная атмосфера. Оказавшись в Михайловском, Пушкин внезапно ощутил одиночество и скуку. К тому же в Михайловском выяснилось, что родной отец поэта взял на себя функции надсмотрщика, проверяя переписку сына и контролируя каждый его шаг. В поэзии Пушкина дом, семейный очаг всегда символизировал защиту от жизненных невзгод и ударов судьбы. Создавшиеся же натянутые отношения с семьей вынуждали поэта уходить из дома, проводя время у соседей или на природе. Это настроение не могло не отразиться на его стихах. Примером является стихотворение «Зимний вечер». В стихотворении два героя — лирический герой и старушка — любимая няня поэта, Арина Родионовна, которой и посвящено стихотворение.
Объяснение: