Что ты знаешь об авторе книги? О чём эта книга? Какова тема и основная мысль
произведения? Где и в какое время происходили события,
описанные в книге? Перескажи сюжет так, чтобы было
понятно тем, кто не читал этой книги
Какие места в книге произвели на тебя наиболее сильное
впечатление? Что тебе запомнилось, что показалось
необычным? Назови самый яркий эпизод.
Как ты думаешь, почему автор выбрал именно это название
для своего произведения?
Понравилась ли книга? Чем?
Кто из героев особенно понравился? Почему? Элинор Портер ПОЛЛИАННА
Кто рассказывает о Печорине в каждой части романа?
Первая часть романа.
В главе “Бэла” о главном герое повествует Максим Максимыч, штабс-капитан, который жил вместе с Григорием Александровичем в одной крепости:
“...Его звали... Григорием Александровичем Печориным. Славный был малый, смею вас уверить..”
В главе “Максим Максимыч” о главном герое рассказывает путешествующий офицер:
“Теперь я должен нарисовать его портрет….”
Вторая часть романа.
В главах “Тамань”, “Княжна Мери”, “Фаталист” читатели узнают о Печорине из его собственных дневниковых записей, которые главный герой ведет, чтобы разобраться в самом себе:
“..и не останется на земле ни одного существа, которое бы поняло меня совершенно”.
Из-за смены рассказчиков в произведении “Герой нашего времени” можно увидеть характер Печорина с разных сторон. Читатели постепенно узнают о духовных качествах главного героя, понимают, что могло повлиять на противоречивость поступков Григория Александровича.
Народився в селі Сорочинці Полтавської губернії в небагатій поміщицькій сім’ї 1 квітня в 1809 році.
Гоголь вступив в 1821 році до Ніжинської гімназії вищих наук.
У 1828 році Гоголь переїхав до Петербурга, там він служив чиновником. Там він був трохи розчарований, оскільки коштів на існування не вистачало, в актори його не приймали, літературна діяльність не вдавалася.
Під псевдонімом В. Алов в 1829 році він написав романтичний твір «Ганц Кюхельгартен». Після різкої критики на адресу книги, він сам же знищив її тираж.
Перша повість Гоголя «Басаврюк» з’явилася в 1830 році в журналі «Вітчизняні записки». Поступово він став зав’язувати знайомства з літературним гуртком Петербурга. Він спілкувався з О. Сомовим, бароном Дельвіг, П. Плетньовим, Пушкіним і Жуковським. Поступово з’являлися у пресі нові роботи Гоголя.
Серед них, «Вечір напередодні Івана Купала», «Сорочинська ярмарка», «Майська ніч». В альманасі «Північні квіти» була надрукована глава історичного роману «Гетьман». Однак його першим великим літературним успіхом стали «Вечори на хуторі біля Диканьки». В цих оповіданнях автор неймовірно яскраво зобразив український побут, з використанням веселощів і тонкого гумору.
У 1833 році письменник вирішив присвятити себе викладацькій діяльності, і вже через рік був призначений помічником професора на кафедрі історії Петербурзького університету. В цей період він цілком зайнявся вивченням історії України, що потім лягло в основу задуму «Тараса Бульби» . Усвідомлюючи всю силу театру, Гоголь зайнявся драматургією. Твір Гоголя «Ревізор» було написано в 1835 році, а в 1836 вперше поставлено. Через негативну реакцію публіки на постановку «Ревізор», письменник залишає країну. Незабаром після цього, письменник поїхав за кордон до Швейцарії, Парижу, де завершив свій твір «Мертві душі».
У 1841 році, повернувшись до Росії, за до Болонського він домігся того, щоб в друк вийшов перший том «Мертвих душ». У другому томі відбилася духовна криза, що настигла письменника на той час. Незабаром душевний стан Гоголя погіршився.
4 березня 1852 року письменник помер, а за тиждень до цього спалив другий том “Мертвих душ” та всі свої рукописи.