Дуже часто ми чуємо такий вислів як «Добре там , де нас нема». І все ж таки, на сьогоднішній день бажаючих перевірити, чи так є насправді дуже багато. Чому люди тікають з власної країни?
Кожна людина прагне адекватних умов життя, щоб повноцінно працювати, створювати сім’ю, народжувати дітей. Ці важливі рішення в житті людини потребують почуття безпеки та захисту з боку країни. Людина хоче мати певні гарантії, що частину піклування про неї візьме на себе держава, куди людина справно сплачує податки.
На жаль, так склалося, що наша країна переживає не найкращі часи. Наша влада не намагається навіть зробити вигляд, що їй не байдуже до своїх громадян. Більшість українців буквально балансують на грані виживання. Маленькі заробітні плати при великих вимогах, відсутність соціальних гарантій при повному свавіллі роботодавців, непомірні ціни на продукти та інші речі просто примушують людину дивитись в сторону інших країн, де все здається кращим. Але це не так.
В рассказе "Толстый и тонкий" автор высмеивает такой порок, как подхалимство. До того, как Тонкий не узнал, какой чин занимает Толстый он нормально с ним разговаривал, но как только он об этом узнал, в его голосе тут же появились подхалимские нотки, он стал угождать своему товарищу. Его речь стала подобострастной, он сразу же перешел на "Вы". Со стороны это все выглядело очень омерзительно и некрасиво.
Толстому это очень не понравилось, ведь он хотел просто по-дружески пообщаться, он не ожидал, что к нему начнут подлизываться и пресмыкаться, ведь он прежде всего видит в Тонком бывшего товарища, а не мелкого чиновника.
Объяснение:
Дуже часто ми чуємо такий вислів як «Добре там , де нас нема». І все ж таки, на сьогоднішній день бажаючих перевірити, чи так є насправді дуже багато. Чому люди тікають з власної країни?
Кожна людина прагне адекватних умов життя, щоб повноцінно працювати, створювати сім’ю, народжувати дітей. Ці важливі рішення в житті людини потребують почуття безпеки та захисту з боку країни. Людина хоче мати певні гарантії, що частину піклування про неї візьме на себе держава, куди людина справно сплачує податки.
На жаль, так склалося, що наша країна переживає не найкращі часи. Наша влада не намагається навіть зробити вигляд, що їй не байдуже до своїх громадян. Більшість українців буквально балансують на грані виживання. Маленькі заробітні плати при великих вимогах, відсутність соціальних гарантій при повному свавіллі роботодавців, непомірні ціни на продукти та інші речі просто примушують людину дивитись в сторону інших країн, де все здається кращим. Але це не так.
В рассказе "Толстый и тонкий" автор высмеивает такой порок, как подхалимство. До того, как Тонкий не узнал, какой чин занимает Толстый он нормально с ним разговаривал, но как только он об этом узнал, в его голосе тут же появились подхалимские нотки, он стал угождать своему товарищу. Его речь стала подобострастной, он сразу же перешел на "Вы". Со стороны это все выглядело очень омерзительно и некрасиво.
Толстому это очень не понравилось, ведь он хотел просто по-дружески пообщаться, он не ожидал, что к нему начнут подлизываться и пресмыкаться, ведь он прежде всего видит в Тонком бывшего товарища, а не мелкого чиновника.