Что значит выражение «ты ловишь солнце будущего дня»? надеется на перемены к лучшему
ждёт рассвета
стремится в будущее, развивается​

Що таке щастя? У кожного своя відповідь. На мою думку, щастя – то відчуття задоволення людиною своїх успіхів у праці, житті, приємні почуття від пізнанного, пережитого, побаченого, відчутого. Кожна людина цінує своє щастя і намагається утримати його подовше. Скільки людей – стільки думок. Одні вважають, що щастя у багатстві: шикарні особняки і домашній персонал в Одесі, дорогі авто і прибутковий бізнес – все це для них складові щасливого життя. Для інших щастя у здоров’ї рідних та близьких, у пізнанні світу, прилученні до мистецтва. Я вважаю, щаслива та людина, яка вміє бути успішною, духовно зростати – сама здобуває своє щастя, яким би воно не було. У оповіданні Олекси Стороженка “Скарб” щастя само прийшло до лежня Павлуся, який нічого не робив, а тільки спав. Але то умовне щастя, за ним стояла важка праця інших людей ради задоволення Павлуся. У наш час діти сучасних скоробагатьків і акул бізнесу і є такими “павлусями-лежнями”, які часто ведуть паразитичний споживацький б життя. Чи позаздриш Павлусеві? Особисто я – ні! Нічого не робити і “пухнути” від їжі – то не природно для людини розумної. А от в оповіданні “Цвіт щастя” Б.Лепкого маленький хлопчик сам вирішив шукати загадкову квітку щастя, хоч вона, за розповідями матусі, далеко. Він глибоко вірить у чарівну силу квітки щастя, прагне її знайти, не боїться жодних перешкод; він мрійник. Герой пізнає життя, не залишає надії знайти квітку щастя. Вже сам пошук робить його щасливим. Щастя не приходить саме, а дістається часто важкою працею. Оті для мене щастя – то своєрідний пошук чарівної квітки пізнання і натхнення. З насіннячка я рощу цю квітку, пізнаючи світ і людей. Я щаслива, що мною пишаються мама і тато, радію усмішкам своїх сестричок, досягненням рідних. Дякую Богові за сонячний день і пташиний спів, за здоров’я рідних і достаток у родині, за успішно прожитий день, за зроблені справи. Отже, щастя для мене в успішному поступі життя. Уявляю людське щастя як ясне сонечко, що світить для всіх і усміхається. Тільки ті, що бояться яскравого проміння, не пізнають шасливих хвилин. Щаслива людина випромінює позитивну енергію, обдаровує нею інших. Григорій Сковорода писав: “Щасливий той, кому вдалося знайти щасливе життя; але щасливіший той, хто вміє користуватися ним”. Так користуймося ним!

В начале повести есть небольшое лирическое отступление к древним былинам. Первая часть повести рассказывает о приготовлениях к военной кампании двух князей-братьев и об их большом походе на половцев. По пути князь Игорь видит затмение солнца. В те времена это считалось самым дурным предзнаменованием. Но князь не хочет отступать от задуманного. Первое сражение удаётся русскому войску — половцы разбиты, взята хорошая добыча. Уставшие войны засыпают, а утром по ним половцы наносят внезапный удар. Кровавое сражение длится три дня. Половцы побеждают. Игоря ранят и берут в плен. Русь заливается слезами по павшим войнам, половцы объезжают земли побеждённых и собирают дань. Битва проиграна из-за разногласий князей, отсутствия единства и излишней самоуверенности Игоря.

Вторая часть повествует о сне Святослава, киевского правителя, растолковав который князь понимает почему потерпели поражения его братья. Он недоволен, что Игорь отправился на битву. Считает его поступок необдуманным. Ему уже приходилось воевать с половцами и теперь, после поражения русских войск, враги вновь угрожают его земле. Осознав ошибки своих братьев, князь призывает всех правителей Руси объединиться против общего врага.

Третья часть Слова переносит читателя на родные земли Игоря, в светлицу его тоскующей супруги Ярославны. Её плачь словно услышан самой природой, которая приходит на проигравшему войну князю. Игорю удаётся бежать из плена. Он возвращается на Родину живым. В конце сказания вся Русь рада чудесному освобождению русского князя.