Рассказ о дружбе старика по имени Лупп Егорович и кота по кличке Старый Валенок.
Лупп Егорович и на старости лет был активен, вмешивался в колхозные дела, давал советы председателю. А ещё он любил поговорить об этом со своим котом, которого считал старым и обленившимся, потому что тот днями напролёт спал на печи и не реагировал на слова Луппа Егоровича и даже на еду. Но стоило старику уснуть, как кот преображался. Он охотился и приносил хозяину самых крупных мышей, утыкался ему мордочкой в грудь и благодарно мурлыкал..Знаете это очень интересный, и красочный рассказ очень советую прочитать!
Дійсно, на перший погляд, перед нами встає образ людини, що потерпіла життєве фіаско і втекла від суспільного презирства на безлюдний острів. Більш того, реакція Леграна на "золотого" жука, знайденого ним для колекції, свідчить про дивацтво цієї людини, що межує з божевіллям. Із самого початку, як автор, що веде оповідання від першої особи, так і негр на ім'я Юпітер, позаочі вважали "масу Білла" не зовсім нормальною людиною, проявляючи, однак, при цьому максимум терпіння і поваги до нещасливого потомственого гугенота. Автор так описує цю загадкову людину: "Багато що в характері самітника вселяло цікавість і повагу
Рассказ о дружбе старика по имени Лупп Егорович и кота по кличке Старый Валенок.
Лупп Егорович и на старости лет был активен, вмешивался в колхозные дела, давал советы председателю. А ещё он любил поговорить об этом со своим котом, которого считал старым и обленившимся, потому что тот днями напролёт спал на печи и не реагировал на слова Луппа Егоровича и даже на еду. Но стоило старику уснуть, как кот преображался. Он охотился и приносил хозяину самых крупных мышей, утыкался ему мордочкой в грудь и благодарно мурлыкал..Знаете это очень интересный, и красочный рассказ очень советую прочитать!
Объяснение:
незачто?:_)♡
Дійсно, на перший погляд, перед нами встає образ людини, що потерпіла життєве фіаско і втекла від суспільного презирства на безлюдний острів. Більш того, реакція Леграна на "золотого" жука, знайденого ним для колекції, свідчить про дивацтво цієї людини, що межує з божевіллям. Із самого початку, як автор, що веде оповідання від першої особи, так і негр на ім'я Юпітер, позаочі вважали "масу Білла" не зовсім нормальною людиною, проявляючи, однак, при цьому максимум терпіння і поваги до нещасливого потомственого гугенота. Автор так описує цю загадкову людину: "Багато що в характері самітника вселяло цікавість і повагу
Объяснение: