Дібрати вірші до кожного періода пушкіна
подобрать стих для каждого периода пушкина
дитинство , ліцей , петербург, роки південного заслання, роки північного заслання , пушкін і повстання 14 грудня 1825 року. , москва-петербург , останні роки життя , дуель і смерть
суд пила́та — описаний у євангелії суд римського прокуратора юдеї понтія пилата над ісусом христом. суд пилата входить до страстей христових.
через те що первосвященики і начальники єврейські засудили ісуса хритса на смерть і самі не могли виконати свого вироку, вони його до правителя країни (ігемона або претора) в юдеї. тоді римським правителем був понтій пилат. була пасха і пилат приїхав на її святкування у єрусалим і жив неподалік від храму, в преторії, тобто у будинку головного судді, претора. перед преторієм був викладений кам'яний майданчик, який називався ліфострон, а по єврейськи гаввафа
рано-вранці, тієї ж п'ятниці, первосвященики і начальники юдейські зв'язаного ісуса христа на суд до пилата, щоб він затвердив смертний вирок. та самі не пішли в преторію, щоб не осквернитися перед пасхою, тому що увійдуть у дім язичника.
пилат вийшов до них і, побачивши членів синедріону, запитав їх: «у чому ви звинувачуєте чоловіка цього? » вони відповідали: «якби він не був злочинець, ми не видали б його тобі». пилат сказав їм: «візьміть його ви, і за законом вашим судіть його». вони ж сказали йому: «нам не дозволено віддавати на смерть нікого». і почали звинувачувати спасителя, кажучи: «він розбещує народ і забороняє давати податок кесареві, називаючи себе христом царем». пилат запитав ісуса христа: «ти цар юдейський? » ісус христос відповів: «ти кажеш». коли ж первосвященики і старійшини звинувачували спасителя, він не відповідав. пилат сказав йому: «чи не чуєш, скільки свідчать проти тебе? » але й на це спаситель нічого не відповів, так що пилат був здивований. потім пилат увійшов у преторію і, покликавши ісуса, знову запитав його: «чи не ти цар юдейський? » ісус христос сказав йому: «чи від себе ти говориш це, чи інші сказали тобі про мене? » (тобто: чи сам ти так думаєш, чи ні? ) «хіба я юдей? — відповів пилат. — твій народ і первосвященики видали тебе мені; що ти зробив? » ісус христос сказав: «царство моє не від світу цього: якби від світу цього було моє царство, то слуги (піддані) мої змагалися б за мене, щоб я не був виданий юдеям; але нині царство моє не звідси». «отже, ти цар? » — запитав пилат. ісус христос відповів: «ти говориш, що я цар. я для того народився і для того прийшов у світ, щоб засвідчити істину; кожен, хто від істини, слухається голосу мого».
з цих слів пилат побачив, що перед ним стоїть проповідник істини, вчитель народу, а не бунтівник, який іде влади римлян. пилат сказав йому: «що є істина? » і, не чекаючи відповіді, вийшов до юдеїв на ліфостротон й оголосив: «я ніякої провини не знаходжу в ньому». первосвященики і старійшини уперто наполягали на своєму, кажучи, що він підбурює народ, навчаючи по всій юдеї, починаючи з галилеї.
пилат, почувши про галилею, запитав: «хіба він галилеянин? » і довідавшись, що ісус христос з галилеї, він повелів відвести його на суд до галилейського царя ірода, який, з нагоди пасхи, був також в єрусалимі. пилат розумів що ісус ні в чому не винний і йог безпідставно звинувачують, тому він був би радий відійти від цього неприємноЧацкий – это человек нового мира. Он не принимает законов жизни старой Москвы. У него своё представление о служении отечеству. По его мнению, надо служить честно, «не требуя ни мест, ни повышенья в чин» . Чацкий выступает против людей, которые ценят лишь богатства и чины, боятся правды и просвещения. Прогресс общества он связывает с расцветом личности, развитием наук и просвещения, что чуждо фамусовскому обществу. Человек, получивший хорошее образование, обладающий блестящим умом, не желает принимать за образцы таких как «дядюшка Максим Петрович» , потому что не видит в них никаких нравственных достоинств и может заявить об этом во всеуслышанье. Чацкий ставит под сомнение моральный авторитет отцов, говоря о «подлейших чертах житья» и сравнивая новый век с веком минувшим, отнюдь не в пользу минувшего. Чацкий не только обличитель лжи, он ещё и борец. Борец за дело, за идею, за правду. На все советы Фамусова перестать блажить и брать пример с отцов, он отвечает: «Служить бы рад – прислуживаться тошно» .
В обществе Фамусова идеи Чацкого, его речи и страдания остаются непонятыми. Ему хочется высказать всё, что накопилось у него на душе. На балу в доме Фамусова он восстанавливает против себя всех собравшихся, потому что сосуществование его с «московскими» невозможно. Общество, почувствовав это, повергло его и осмеяло. Чацкого объявили сумасшедшим за его инакомыслие. Его терзания так и остались неразрешёнными.