Да, вы сдержали ваше слово: Не двинув пушки, ни рубля,
В свои права вступает снова
Родная русская земля.
И нам завещанное море
Опять свободною волной,
О кратком позабыв позоре,
Лобзает берег свой родной.
Счастлив в наш век, кому победа
Далась не кровью, а умом,
Счастлив, кто точку Архимеда
Умел сыскать в себе самом,-
Кто, полный бодрого терпенья,
Расчет с отвагой совмещал-
То сдерживал свои стремленья,
То своевременно дерзал.
Но кончено ль противоборство?
И как могучий ваш рычаг
Осилит в умниках упорство
И бессознательность в глупцах?
Какова основная мысль стихотворения?
Стих-ие написано в 1841 году. В основе произведения лежит сравнение дубового листка и чинары. Листок олицетворяет странника гонимого "жестокой бурей" Листок оборвался от ветки и в степь укатился "жестокою бурей гонимый". Чинара -воплощение безмятежности, красивой жизни. "У "Чёрмного моря чинара стоит молодая". Летя лист просил и путь его был тяжек, чинара отказывает, а автор же не говорит о его дальнейшей судьбе.
Эпитеты: ветки родимый, жестокою бурей, райские птицы, листьев изумрудных, а тоской глубокой.
Метафоры: шепчется ветер, качаются райские птицы, отвечает чинара.
Олицетворения: шепчет ветер.
Хтось має здоров"я, але живе у бідності, і вважає себе нещасним.
Інші, мають купу грошей, але одночасно і невиліковні хвороби.
Ще хтось є здоровим, має гроші, але нещастить йому в особистому житті.
Ще хтось не може мати дітей, хоча все інше є в надлишку.
У когось дітей 10-ро, але прогодувати їх не може, бо бідний.
Хтось нещасливий у коханні, хтось когось покинув, або не звертає увагу.
Комусь важко дається навчання, або взагалі не може поступити до ВУЗу.
А в когось помер домашній улюбленець, наприклад, кошеня, і він плаче наче дитина.
Одним словом, проблем у житті, хоч відбавляй: особисті, сімейні, побутові, службові,
державні, планетаратного масштабу, міжгалактичні))
Як серед всього цього бути щасливим? Це можливо?
Я вважаю що так. І можу це довести. Але спершу, готовий вислухати
Вашу думку про те, що для Вас особисто означає "бути щасливим".
А раптом я помиляюсь...