) Дали прочитать сказку « Мальчик с пальчик» Братьев Гримм и разделить на 8 частей и озаглавить каждую , буду чень благодарна) И если будет нормальный ответ, то я сделаю его лучшим!
Василь Голобородько народився на Луганщині. Після закінчення школи майбутній митець працював на шахті, а потім навчався у Київському державному університеті імені Т. Г. Шевченка, далі у Донецькому університеті, з якого його відрахували через вимогу про впровадження викладання українською мовою. Після цього В. Голобородько працював на найрізноманітніших роботах.
Талановитий український поет В. Голобородько почав друкувати свої твори у 1964 році. У 1970 році у Сполучених Штатах була надрукована його збірка «Летюче віконце», а у 1988 році — поетична збірка «Зелен день». Книга поезій «Ікар на метеликових крилах» з’явилася у 1992 році, а збірка «Калина об Різдві» у 1992 році. Увесь цей час В. Голобородько вивчав український фольклор, використовував у своїх поетичних творах елементи народної творчості.
Поетична творчість В. Голобородька оживляла стародавній світ українських обрядів, пісень і казок. У своїх творах поет намагався осмислити наше складне життя, побачити в ньому своє місце і місце своїх сучасників, передати свої переживання і відчуття. В. Голобородько писав такі слова: «Кожен народ відображає дійсність через мову і культуру, тому дійсність, відображена в українській мові, є унікальною». Наприклад, у вірші «Ми йдемо» поет зобразив українців, які гордо йшли своїм віковічним шляхом:
«Ми йдемо по Україні:
від степів до гір,
від лісів до морів —
звідусіль виходимо на прадавні шляхи,
і немає нам ліку».
Ствердження про те, що кожне українське слово прописане у літописах і проспіване в піснях, В. Голобородько стверджував і у вірші «Наша мова».
Відтворюючи красу української природи, поет зобразив незвичайну красу конвалії, яку відобразив у поезії «Дзвінкі конвалії». Ліричний герой цього поетичного твору виходить на ріг вулиці для того, щоб роздати людям квіти, подарувати їм радість і поділитися з ними неповторною красою.
ответ:ОЗЕРО, ПРУД: Зеркало, в котором отражается мир, поэтому оно человеку сосредоточиться на себе, на внутренних потребностях и проблемах. Причём чем глубже и меньше по размеру озеро, тем глубже наше погружение в себя. Порой человек сам не предполагает, что дремлет в глубинах собственной души, и отнюдь не готов это увидеть. Но тот, кто не боится заглянуть в себя, ощутит единство с миром глубоких озёр. Чем светлее и больше озеро, тем более лёгкое, успокаивающее и радостное воздействие производит его вид. Большие и светлые озёра приносят душевный покой, который налаживанию семейный и партнёрских отношений. ЛЕС: Все леса несут энергию силы, мудрости, охраны и стойкости. Поэтому личности, которым свойственны эти качества, обычно любят лесные чащобы и чувствуют себя в них как дома. Для нашего подсознания лес - защита, преграда на пути невзгод и негативных энергий. Вместе с тем тёмный густой хвойный лес - это глухая стена, закрытие от мира, уход во внутреннее пространство, а светлый лиственный - защита от негативных энергий: он их отсеивает, пропуская позитивные. РАВНИННЫЕ ЛАНДШАФТЫ: Связаны с тишиной, ясностью сознания, открытостью внешнему миру. Замкнутые, суетливые люди, как правило, избегают полей-степей, которые рождают у них чувство незащищённости. ПОЛЕ: Весной и летом цветущие поля дарят радость, ощущение полноты бытия, переполняют состоянием счастья и безмятежности
Василь Голобородько народився на Луганщині. Після закінчення школи майбутній митець працював на шахті, а потім навчався у Київському державному університеті імені Т. Г. Шевченка, далі у Донецькому університеті, з якого його відрахували через вимогу про впровадження викладання українською мовою. Після цього В. Голобородько працював на найрізноманітніших роботах.
Талановитий український поет В. Голобородько почав друкувати свої твори у 1964 році. У 1970 році у Сполучених Штатах була надрукована його збірка «Летюче віконце», а у 1988 році — поетична збірка «Зелен день». Книга поезій «Ікар на метеликових крилах» з’явилася у 1992 році, а збірка «Калина об Різдві» у 1992 році. Увесь цей час В. Голобородько вивчав український фольклор, використовував у своїх поетичних творах елементи народної творчості.
Поетична творчість В. Голобородька оживляла стародавній світ українських обрядів, пісень і казок. У своїх творах поет намагався осмислити наше складне життя, побачити в ньому своє місце і місце своїх сучасників, передати свої переживання і відчуття. В. Голобородько писав такі слова: «Кожен народ відображає дійсність через мову і культуру, тому дійсність, відображена в українській мові, є унікальною». Наприклад, у вірші «Ми йдемо» поет зобразив українців, які гордо йшли своїм віковічним шляхом:
«Ми йдемо по Україні:
від степів до гір,
від лісів до морів —
звідусіль виходимо на прадавні шляхи,
і немає нам ліку».
Ствердження про те, що кожне українське слово прописане у літописах і проспіване в піснях, В. Голобородько стверджував і у вірші «Наша мова».
Відтворюючи красу української природи, поет зобразив незвичайну красу конвалії, яку відобразив у поезії «Дзвінкі конвалії». Ліричний герой цього поетичного твору виходить на ріг вулиці для того, щоб роздати людям квіти, подарувати їм радість і поділитися з ними неповторною красою.
ответ:ОЗЕРО, ПРУД: Зеркало, в котором отражается мир, поэтому оно человеку сосредоточиться на себе, на внутренних потребностях и проблемах. Причём чем глубже и меньше по размеру озеро, тем глубже наше погружение в себя. Порой человек сам не предполагает, что дремлет в глубинах собственной души, и отнюдь не готов это увидеть. Но тот, кто не боится заглянуть в себя, ощутит единство с миром глубоких озёр. Чем светлее и больше озеро, тем более лёгкое, успокаивающее и радостное воздействие производит его вид. Большие и светлые озёра приносят душевный покой, который налаживанию семейный и партнёрских отношений. ЛЕС: Все леса несут энергию силы, мудрости, охраны и стойкости. Поэтому личности, которым свойственны эти качества, обычно любят лесные чащобы и чувствуют себя в них как дома. Для нашего подсознания лес - защита, преграда на пути невзгод и негативных энергий. Вместе с тем тёмный густой хвойный лес - это глухая стена, закрытие от мира, уход во внутреннее пространство, а светлый лиственный - защита от негативных энергий: он их отсеивает, пропуская позитивные. РАВНИННЫЕ ЛАНДШАФТЫ: Связаны с тишиной, ясностью сознания, открытостью внешнему миру. Замкнутые, суетливые люди, как правило, избегают полей-степей, которые рождают у них чувство незащищённости. ПОЛЕ: Весной и летом цветущие поля дарят радость, ощущение полноты бытия, переполняют состоянием счастья и безмятежности
Объяснение: