Дай письмову відповідь на питання: "Кохання між головними героями твору Шоу не спалахує. Чому складається враження, ніби сам автор проти щасливої розв'язки?" . твір:Бернарда Шоу "Пігмаліон"
Александр Пушкин с самого детства интересовался и вдохновлялся, такой личностью как Петр 1. В поэме "Медный всадник" читателю представляется двухсторонний диалог, в котором нам предстает Петр 1, как великий правитель-реформатор и как деспот-самодержец, который прорубив "окно в Европу" разрушил все народное, то что было барьером новым реформа-образованиям. Пушкин не скрывает своего восхищения великим реформатором, как и городом Санкт-Петербург, но и тут же его приводит в ужас сколько людей погибло при строительстве города и сколько уже после строительства (утонувшие). В аргументацию своих слов, приведу отрывки из поэмы.. Люблю тебя, Петра творенье, Люблю твой строгий, стройный вид, Невы державное теченье, Береговой ее гранит, Твоих оград узор чугунный, Твоих задумчивых ночей (восхищение)
Вдруг опустело — воды вдруг
Втекли в подземные подвалы,
К решеткам хлынули каналы,
И всплыл Петрополь как тритон,
По пояс в воду погружен
(упрек)
Стоит заметить, что в поэме "Медный всадник" Пушкин не выражает свое мнение явно, а делает это уникальным образом, используя поэтическое мастерство. Поэт ставит на одном ряду как и заслуги великого реформатора, так и его отрицательные стороны, все это создает адекватный взгляд на реформаторскую деятельность Петра 1.
Герой вчинив багато злочинів: убивав, грабував, підпалював, але все ж на його рахунку знайшлась одна добра справа: він врятував павучка. Будда звернув увагу саме на нього, бо захотів віддячити за добру справу. Будда спустив павутинку повз сніжно-білих, як перлина, квітів далеко-далеко вниз, до самого пекла.
Потрапивши в Пекло, Кандата неймовірно страждає і прагне потрапити до Раю завдяки павутинці, яку спустив Будда. Кандата мерщій учепився обома руками за павутинку і відчайдушно почав дертися вгору. Але герой залишився безмежним егоїстом, він немає співчуття до інших грішників. Через алегоричний образ Кандати виражено повчання: «егоїзм губить людину».
Будда посмутнів, мабуть, йому здався жалюгідним Кандата, який намагався позбутися заслуженого покарання, і за своє черстве серце той знову опинився в безодні. Будда хотів побачити, чи змінився Кандата після страждань у пеклі. Але змін у душі Кандати не відбулося.
Вдруг опустело — воды вдруг
Втекли в подземные подвалы,
К решеткам хлынули каналы,
И всплыл Петрополь как тритон,
По пояс в воду погружен
(упрек)
Стоит заметить, что в поэме "Медный всадник" Пушкин не выражает свое мнение явно, а делает это уникальным образом, используя поэтическое мастерство. Поэт ставит на одном ряду как и заслуги великого реформатора, так и его отрицательные стороны, все это создает адекватный взгляд на реформаторскую деятельность Петра 1.
Відповідь:
Пояснення:
“Павутинка” образ Кандати
Герой вчинив багато злочинів: убивав, грабував, підпалював, але все ж на його рахунку знайшлась одна добра справа: він врятував павучка. Будда звернув увагу саме на нього, бо захотів віддячити за добру справу. Будда спустив павутинку повз сніжно-білих, як перлина, квітів далеко-далеко вниз, до самого пекла.
Потрапивши в Пекло, Кандата неймовірно страждає і прагне потрапити до Раю завдяки павутинці, яку спустив Будда. Кандата мерщій учепився обома руками за павутинку і відчайдушно почав дертися вгору. Але герой залишився безмежним егоїстом, він немає співчуття до інших грішників. Через алегоричний образ Кандати виражено повчання: «егоїзм губить людину».
Будда посмутнів, мабуть, йому здався жалюгідним Кандата, який намагався позбутися заслуженого покарання, і за своє черстве серце той знову опинився в безодні. Будда хотів побачити, чи змінився Кандата після страждань у пеклі. Але змін у душі Кандати не відбулося.