Олівер Баррет навчається в Гарварді й має в навчальному закладі практично найкращу успішність. Походить він з дуже заможної сім’ї аристократів. Він любить ходити до бібліотеки Редкліффського коледжу, де і знайомиться зі своєю майбутньою дружиною — Дженніфер Кавіллері. Дівчина з простої родини переселенців, навчається в Редкліффському коледжі. Не зважаючи на абсолютно різний соціальний статус, ці двоє молодих людей стають парою.
Коли навчання в коледжі лишилося позаду, закохані приймають рішення взяти шлюб, хоча батько Олівера не дає благословення на такий союз. Він ставить синові ультиматум: якщо він одружиться, то не отримає жодних коштів від нього. Син зробив, як вважав за потрібне.
Весільна церемонія скромна, проте повна тепла, веселощів та кохання. Не маючи ніякого фінансового підґрунтя для майбутнього життя, молодята працюють на різній, зовсім не престижній, роботі.
Дженні влаштовується викладати до приватної школи, але заробітна плата там невисока. Живуть чоловік та жінка в убогій квартирці, яка є їм доступною за коштами. Вони відмовляють собі абсолютно в усьому, проте їхні стосунки стають все міцнішими, а кохання тільки розпалюється.
Після отримання диплома Олівер отримує багато пропозицій щодо працевлаштування, оскільки він один з трьох найкращих студентів навчального закладу. Та кілька за на роботу він відхиляє, оскільки шукає місце, на якому відразу буде отримувати гідну зарплатню, аби забезпечити безбідне життя для Дженні. Він починає працювати в хорошій юридичній конторі в місті Нью-Йорк. Життя налагоджується, любов між чоловіком та жінкою ще більш зміцніла. Вони вже готові до народження дитини та мріють про маленького сина, та Дженні не вдається завагітніти. Вони звертаються до лікарів, аби дізнатися причину цього. Чоловік та жінка проходять обстеження, і Олівера повідомляють, що його дружина має невиліковні форму лейкемії й невдовзі помре.
Олівер послухав пораду медиків та робив вигляд, що нічого не сталося, не повідомляючи Дженні про її стан, проте скоро її самопочуття погіршилося і їй все розповіли. Часу лишилося зовсім мало…
Для полегшення стану хворої дружини Олівер просить грошей у батька, з яким багато часу не спілкувався. Проте він не каже правду про те, на які цілі взяв кошти. Вже перебуваючи на лікарняному ліжку, жінка обговорює зі своїм батьком процедуру поховання. Потім залишається наодинці з чоловіком та звертається до нього з проханням налагодити стосунки з батьком, а ще бути з нею до останньої миті та не винуватити себе в тому, що має статися і неодмінно станеться…
Коли батько Олівера зрозумів для чого його син брав у нього гроші, то відразу вирушив у Нью-Йорк. Він приїхав відразу після смерті Дженні. В лікарняних стінах батько та син помирилися.
2.Свидание Григория с Аксиньей у реки. Зарождения чувства любви у Григория и Аксиньи.
3.Свадьба Григория и Натальи.
Часть вторая.
1.Семейная жизнь с Натальей, сравнение с Аксиньей.
2.Присяга Григория в казаки.
3.Не любит Наталью, Наталья собралась уходить от Мелеховых.
4.Григорий ушёл из дома, встреча с Аксиньей.
5.Устроился с Аксиньей служить у пана Листницкого.
6.Встреча на поле с мужем Аксиньи Степаном Астаховым.
7.Рождение девочки у Аксиньи.
8.Григория забирают в армию.
Часть третья.
1.Начало первой мировой войны.
2.Переход через границу. Убийство первого австрийца.
3.Пополнение из Вёшенской. Разговор с братом о хуторских новостях.
4.Григорий на фронте, ранение, слухи о его гибели в бою.
5.Возвращение в полк.
6.Известие о том, что жив, о подвиге офицера и о награде.
7.Ранение в глаз, эвакуация в тыл. Госпиталь в Москве.
8.Учение об антинародности войны. Посещение госпиталя великим князем и выходка Григория (лишили питания на трое суток) .
9.Возвращение домой. Узнал о смерти дочки и о связи Аксиньи с Евгением Листницким. Месть Григория Евгению и возвращение Мелехова к родителям, у которых жила его жена Наталья.
Книга вторая.
Часть четвёртая.
1.Григорий на фронте. Победа врождённого казацкого желания воевать над большой человеческой правдой бесчеловечности войны Григорием Степана Астахова (разошлись непримирённые) . Червивые щи на фронте (требование наказать и сменить каптенармуса) .
2.Рождение у Натальи двойни.
Часть пятая.
1.Январь 1917. Григорий произведён в хорунжии.
2.Беседа с Извариным о большевиках. Трудно разобраться, по пути казаку с большевиками или нет.
3.Разговор с Федором Подтелковым (бегающие глаза) .
4.За большевиков Григорий или за казаков? Какое-то время воевал на стороне большевиков. Тянуло к ним. Но и хозяйствовать у себя дома тоже хотелось.
5.Возвращение домой, к детям, жене и родителям.
6.Известие о том, что Красную Армию разбили неподалёку, идёт калединское войско, надо сматываться.
7.Казачий сход. Колебания Григория. Казаки зовут не отрываться от них. Не ушёл. Выбрали отрядным, так как офицер. Отвод: был в большевиках, нет ему доверия.
8.Против красногвардейцев и Подтелкова. Казнь отряда Подтелкова. Встреча Григория с Подтелковым («И вашим, и нашим, кто больше даст? » - «Тебе отрыгивается. Казаков жидам продал!») .
Книга третья.
Часть шестая.
1.Апрель 1918. Великий раздел на Дону: кто за большевиков, кто против.
2.Бой с красноармейцами. За гуманное отношение к пленным Григория отстраняют от командования.
3.Равнодушие Григория к войне.
4.Заметил общее недовольство войной и сбежал на отцовский баз.
5.Приход красноармейцев в дом Мелеховых.
6.Покушение на Григория. Побег.
7.Мобилизация на верхнедонское восстание.
8.Гибель брата Петра (Мишка Кошевой убил) .
9.Григорий – командир Вёшенского казачьего полка. Тревога и горечь из-за участия в войне.
10.Убийство в атаке нескольких красноармейцев.
11.Встреча с родными дома. Признаётся в желании забыться.
12.Новая вспышка любви с Аксиньей.
13.Григорий соглашается возглавить прорыв к Дону. Все бегут и переправляются через реку.
Олівер Баррет навчається в Гарварді й має в навчальному закладі практично найкращу успішність. Походить він з дуже заможної сім’ї аристократів. Він любить ходити до бібліотеки Редкліффського коледжу, де і знайомиться зі своєю майбутньою дружиною — Дженніфер Кавіллері. Дівчина з простої родини переселенців, навчається в Редкліффському коледжі. Не зважаючи на абсолютно різний соціальний статус, ці двоє молодих людей стають парою.
Коли навчання в коледжі лишилося позаду, закохані приймають рішення взяти шлюб, хоча батько Олівера не дає благословення на такий союз. Він ставить синові ультиматум: якщо він одружиться, то не отримає жодних коштів від нього. Син зробив, як вважав за потрібне.
Весільна церемонія скромна, проте повна тепла, веселощів та кохання. Не маючи ніякого фінансового підґрунтя для майбутнього життя, молодята працюють на різній, зовсім не престижній, роботі.
Дженні влаштовується викладати до приватної школи, але заробітна плата там невисока. Живуть чоловік та жінка в убогій квартирці, яка є їм доступною за коштами. Вони відмовляють собі абсолютно в усьому, проте їхні стосунки стають все міцнішими, а кохання тільки розпалюється.
Після отримання диплома Олівер отримує багато пропозицій щодо працевлаштування, оскільки він один з трьох найкращих студентів навчального закладу. Та кілька за на роботу він відхиляє, оскільки шукає місце, на якому відразу буде отримувати гідну зарплатню, аби забезпечити безбідне життя для Дженні. Він починає працювати в хорошій юридичній конторі в місті Нью-Йорк. Життя налагоджується, любов між чоловіком та жінкою ще більш зміцніла. Вони вже готові до народження дитини та мріють про маленького сина, та Дженні не вдається завагітніти. Вони звертаються до лікарів, аби дізнатися причину цього. Чоловік та жінка проходять обстеження, і Олівера повідомляють, що його дружина має невиліковні форму лейкемії й невдовзі помре.
Олівер послухав пораду медиків та робив вигляд, що нічого не сталося, не повідомляючи Дженні про її стан, проте скоро її самопочуття погіршилося і їй все розповіли. Часу лишилося зовсім мало…
Для полегшення стану хворої дружини Олівер просить грошей у батька, з яким багато часу не спілкувався. Проте він не каже правду про те, на які цілі взяв кошти. Вже перебуваючи на лікарняному ліжку, жінка обговорює зі своїм батьком процедуру поховання. Потім залишається наодинці з чоловіком та звертається до нього з проханням налагодити стосунки з батьком, а ще бути з нею до останньої миті та не винуватити себе в тому, що має статися і неодмінно станеться…
Коли батько Олівера зрозумів для чого його син брав у нього гроші, то відразу вирушив у Нью-Йорк. Він приїхав відразу після смерті Дженні. В лікарняних стінах батько та син помирилися.
Объяснение:
Первая книга.
Часть первая.
1.Портрет Григория.
2.Свидание Григория с Аксиньей у реки. Зарождения чувства любви у Григория и Аксиньи.
3.Свадьба Григория и Натальи.
Часть вторая.
1.Семейная жизнь с Натальей, сравнение с Аксиньей.
2.Присяга Григория в казаки.
3.Не любит Наталью, Наталья собралась уходить от Мелеховых.
4.Григорий ушёл из дома, встреча с Аксиньей.
5.Устроился с Аксиньей служить у пана Листницкого.
6.Встреча на поле с мужем Аксиньи Степаном Астаховым.
7.Рождение девочки у Аксиньи.
8.Григория забирают в армию.
Часть третья.
1.Начало первой мировой войны.
2.Переход через границу. Убийство первого австрийца.
3.Пополнение из Вёшенской. Разговор с братом о хуторских новостях.
4.Григорий на фронте, ранение, слухи о его гибели в бою.
5.Возвращение в полк.
6.Известие о том, что жив, о подвиге офицера и о награде.
7.Ранение в глаз, эвакуация в тыл. Госпиталь в Москве.
8.Учение об антинародности войны. Посещение госпиталя великим князем и выходка Григория (лишили питания на трое суток) .
9.Возвращение домой. Узнал о смерти дочки и о связи Аксиньи с Евгением Листницким. Месть Григория Евгению и возвращение Мелехова к родителям, у которых жила его жена Наталья.
Книга вторая.
Часть четвёртая.
1.Григорий на фронте. Победа врождённого казацкого желания воевать над большой человеческой правдой бесчеловечности войны Григорием Степана Астахова (разошлись непримирённые) . Червивые щи на фронте (требование наказать и сменить каптенармуса) .
2.Рождение у Натальи двойни.
Часть пятая.
1.Январь 1917. Григорий произведён в хорунжии.
2.Беседа с Извариным о большевиках. Трудно разобраться, по пути казаку с большевиками или нет.
3.Разговор с Федором Подтелковым (бегающие глаза) .
4.За большевиков Григорий или за казаков? Какое-то время воевал на стороне большевиков. Тянуло к ним. Но и хозяйствовать у себя дома тоже хотелось.
5.Возвращение домой, к детям, жене и родителям.
6.Известие о том, что Красную Армию разбили неподалёку, идёт калединское войско, надо сматываться.
7.Казачий сход. Колебания Григория. Казаки зовут не отрываться от них. Не ушёл. Выбрали отрядным, так как офицер. Отвод: был в большевиках, нет ему доверия.
8.Против красногвардейцев и Подтелкова. Казнь отряда Подтелкова. Встреча Григория с Подтелковым («И вашим, и нашим, кто больше даст? » - «Тебе отрыгивается. Казаков жидам продал!») .
Книга третья.
Часть шестая.
1.Апрель 1918. Великий раздел на Дону: кто за большевиков, кто против.
2.Бой с красноармейцами. За гуманное отношение к пленным Григория отстраняют от командования.
3.Равнодушие Григория к войне.
4.Заметил общее недовольство войной и сбежал на отцовский баз.
5.Приход красноармейцев в дом Мелеховых.
6.Покушение на Григория. Побег.
7.Мобилизация на верхнедонское восстание.
8.Гибель брата Петра (Мишка Кошевой убил) .
9.Григорий – командир Вёшенского казачьего полка. Тревога и горечь из-за участия в войне.
10.Убийство в атаке нескольких красноармейцев.
11.Встреча с родными дома. Признаётся в желании забыться.
12.Новая вспышка любви с Аксиньей.
13.Григорий соглашается возглавить прорыв к Дону. Все бегут и переправляются через реку.