Ще довго за нами лунали слова дядька, та ми не хотіли нічого чути. Нас переповнював розпач. Ми спішили додому. Треба було розказати батькам чим займається дядько.
Батько вислухав нас і скрушно помахав головою. Він знав, що дядько Шпичак не гребує браконьєрством, але вбивати тварин заповідника – то вже занадто. Це так просто не минеться. Лося почнуть шукати. Брехня рано чи пізно вилізе назовні, тоді, мабуть, штрафу не минути. Та особливо батька засмутило те, що пережили ми, його діти. Один смертельний постріл перекреслив життя і надзвичайний порятунок лося.
Коли увечері зайшов дядько, усі з осудом дивилися на нього. І ті вісім недоброзичливих очей рідних людей, мабуть, уперше зачепили дядька. Він дав нам тверде слово більше не вбивати тварин.
"Василий Теркин" - поэма А. Твардовского, получившая всенародное признание. В этом произведении говорится о Великой Отечественной войневойне, что принесла много боли и горький слез, страшных воспоминаний. Главный герой поэмы вымышленный персонаж: молодой парень, оптимист, патриот, душа компании. Он никогда не унывает и это вызывает восхищение. Этот человек выживает в самых сложных операциях, поддерживает во все товарищей. Читая эту поэму(произведение), я вновь убедилась(убедился) в том, что крепок духом русский народ, и нет на свете такой силы, какая смогла бы сломить этих людей. Василий Теркин оставил свой след в истории и в моей памяти навсегда. Он не только пример для подражания, но памятник тем людям что бились и отдавали жизнь за родину.
Объяснение:
Ще довго за нами лунали слова дядька, та ми не хотіли нічого чути. Нас переповнював розпач. Ми спішили додому. Треба було розказати батькам чим займається дядько.
Батько вислухав нас і скрушно помахав головою. Він знав, що дядько Шпичак не гребує браконьєрством, але вбивати тварин заповідника – то вже занадто. Це так просто не минеться. Лося почнуть шукати. Брехня рано чи пізно вилізе назовні, тоді, мабуть, штрафу не минути. Та особливо батька засмутило те, що пережили ми, його діти. Один смертельний постріл перекреслив життя і надзвичайний порятунок лося.
Коли увечері зайшов дядько, усі з осудом дивилися на нього. І ті вісім недоброзичливих очей рідних людей, мабуть, уперше зачепили дядька. Він дав нам тверде слово більше не вбивати тварин.