Тема — Прощання, розлука. Головна думка — У кожного своя історія розлуки. Ліричний герой дуже сумний, тому що розлучається з коханою. «Коли розлучаються двоє» художні засоби Іронія (перша строфа, складається із штампів), метафора («сум, зітхання прийшли самі»). «Коли розлучаються двоє» Гейне Коли розлучаються двоє, За руки беруться вони, I плачуть, і тяжко зітхають, Без ліку зітхають, смутні. З тобою ми вдвох не зітхали. Ніколи не плакали ми; Той сум, оті тяжкі зітхання Прийшли до нас згодом самі. (Переклад М. Славинського) Центральна тема вірша — тема розлуки, прощання. Відчуття втрати завжди приходить пізніше, особливо, якщо йдеться про нерозділене кохання. Поет любить і страждає через те, що кохана дівчина не відповідає йому взаємністю. Вірш «Коли розлучаються двоє…» немовби вихоплює зі щемливої сповіді ліричного героя циклу той момент у його стосунках із коханою, коли в них настає найважча пора — болісного, але неминучого розлучення, яке, мов гострий ніж, ділить навпіл світосприйняття ліричного героя: на минуле, коли бодай зрідка він міг бачитися зі своєю коханою, і теперішнє, коли її образ з’являтиметься йому лише в овіяних смутком спогадах. Вірш побудовано у формі контрастного зіставлення. Перші чотири рядки вірша змальовують ситуацію розлучення так, як це, на думку поета, найчастіше буває в житті: Коли розлучаються двоє, За руки беруться вони, І плачуть, і тяжко зітхають, Без ліку зітхають, смутні. (Переклад М. Стависького) Наступні чотири рядки відтворюють цю саму подію, але в ситуації прощання зі своєю коханою ліричного героя Гейне
Джерело: http://dovidka.biz.ua/koli-rozluchayutsya-dvoye-analiz/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua