Пояснення:Автор: Ліна Костенко. Рік написання: 1984 рік. Жанр: драматична поема. Літературний рід: ліро-драма. Тема: Зображення довгої дороги трьох козаків, яких везуть на страту, з проекцією розуміння цієї події в майбутньому. Ідея: Братня єдність і нескореність козацтва як основа для побудови міцної держави. Проблематика твору “Дума про братів Неазовських”: – зрада і відданість; – патріотизм; – боротьба серця і розуму; – милосердя і гордість; – безстрашність і боягузтво; – історична пам’ять; – уславлення героїв; – перетин минулого і майбутнього. “Дума про братів Неазовських” головні герої: Павлюк – гетьман нереєстрового козацтва, якого зрадила старшина. Томиленко – його споборник, старий уже чоловік. Сахно Черняк – молодий козак, один з нереєстровтх козаків, що став в оборону за гетьмана. Всі, хто їм стрічаються по дорозі – мати, дружина і двоє діточок Сахна; кобзар; двоє дядьків – один у сіряку, інший у кожусі. Проекція в майбутнє – сучасна жінка, перший програміст, другий програміст. “Дума про братів Неазовських” сюжет поеми Експозиція – Павлюк, Томиленко і Сахно Черняк їдуть возом попри українські села. Двоє перших сидять спиною до спини закуті у кайдани, третій – лежить на возі, руки скручені сирицею. Зав’язка – їдуть попри рідне село Сахна Черняка. Павлюк і Томиленко намагаються вмовити його стрибнути з воза і залишити їх. Він ще молодий – усе життя попереду, а вони вже готові й до смерті. Розвиток дії – згадують як сталась зрада. Після поразки під Кумейками, де полягло шість тисяч війська, козацька старшина пішла на поступки польському королю і видала для свого порятунку гетьмана і його соратника. Це вже не вперше Павлюка мають стратити – одного разу вже було таке, та король залюбувався справжнім лицарем і помилував його. Другого такого разу не буде. Томиленко і Павлюк продовжують наполягати на тому, щоб Сахно зістрибнув з возу і подався додому. Він відмовляється. Дорогою їм стрічається кобзар, який співає думу про братів Азовських. Їх було троє і вони дивом вирвались з полону з Азова. Двоє старших мали коні, а молодший йшов пішки. Жоден зі старших братів не захотів взяти з собою молодшого і тому він лишився сам в степу, де й загинув. Сахно не вірить, що таке могло бути насправді – хіба ж могли брати зрадити один одного? Кульмінація – проїжджають повз хату Сахна. Стоять його рідні – мати, дружина з двома діточками. Сахно знову відмовляється покинути віз. Він до кінця зі своїми братами. Якщо він їх лишить, то не зможе нормально жити, а пам’ятатиме свою зраду. Проекція в майбутнє, де жінка у парку читає історію з літописа про трьох козаків і дивується відданості Сахна Черняка. Двоє програмістів ставлять на екрані цю ж історію і також вражені від сміливості й щирості Сахна. Вони хочуть скласти думу й про нього, тому надають комп’ютерній програмі таке завдання. Розв’язка – врешті Павлюк скидає з воза Сахна, щоб він лишився живий. Сахно біжить за возом і просить його почекати. Йому з браттями краще.
Всеми цветами радуги одарила природа ирис: розовым и бронзово-багряным, лазоревым и сапфировым, пурпурно-вишневым и сиреневым, лимонным и оранжево-желтым, небесно-голубым, снежно-белым и иссиня-черным. Наверное поэтому древние греки назвали его по имени богини радуги Ириды. Ирису посвящены легенды многих народов мира, и в них воздается должное его прекрасным цветкам. Это растение известно как древнейшая садовая культура. На острове Крит среди развалин Кносского дворца быта найдена фреска, датируемая началом 3-го тысячелетия до нашей эры, на которой изображен юноша, а рядом с ним поле ирисов. Изображения ириса на царском скипетре найдены в Древнем Вавилоне, в Ассирии, Египте. Всюду он означал силу светской власти и внушал страх и почтение подданным. В средневековой Европе изображение ириса часто встречалось на оружии, печатях, монетах. Такой популярностью цветок обязан королю франков Хлодвигу Меро-вингу. Историческая легенда свидетельствует, что в IV веке ирис воевавшего с глотами Хлодвига от поражения. Войска короля франков попали в западню на Рейне. Заметив, что река в одном месте заросла ирисами, Хлодвиг провел своих людей по мелководью на другой берег. В ознаменование король сделал своей эмблемой золотой ирис, который с тех пор у французов считается символом власти. В России ирисы стали разводить в садах с XVII века. За красоту цветка ему дали нежное и ласковое имя «касатик».
По книге: С. Красиков "Легенды о цветах": Первый ирис расцвел несколько миллионов лет назад. Он был так прекрасен, что полюбоваться им собрались не только все звери, птицы и насекомые, но даже вода и ветер, которые затем и разнесли созревшие семена цветка по всему миру. В Древнем Египте его разводили ещё в 16-15 вв. до н.э., и он был там символом красноречия Вокруг этрусского поселения (будущей Флоренции) в своё время в изобилии росли ирисы, а дословный перевод с латинского на русский (слова) "флоренция" означает "цветущий" Бледно-атласные цветы касатика флорентийского как бы любуются собой и на фоне темно-зеленой травы очень схожи с выцветающей радугой. Древние греки называли радугу ирисом, считали цветы осколками упавшей за землю радуги. "Цветом его цветы подобны небесной Ириде. Он иллирийским зовётся, поскольку родится обильно в крае Иллирии" (Одо из Мена) На Руси ирисы называют касатиком, что значит - милый, дорогой, любимый и желанный Ирисы хороши в любое время года, но особенно очаровательны в лунном озарении: в зависимости от собственной фантазии в них можно увидеть и искрящийся снег, и блики зари, и золотистое солнце, и морскую гладь, и красный закат, и наступление ночи В любой японской семье, имеющей сыновей, в традиционный праздник мальчиков 5 мая изображения ирисов красуются на многих предметах.
Відповідь:
Пояснення:Автор: Ліна Костенко. Рік написання: 1984 рік. Жанр: драматична поема. Літературний рід: ліро-драма. Тема: Зображення довгої дороги трьох козаків, яких везуть на страту, з проекцією розуміння цієї події в майбутньому. Ідея: Братня єдність і нескореність козацтва як основа для побудови міцної держави. Проблематика твору “Дума про братів Неазовських”: – зрада і відданість; – патріотизм; – боротьба серця і розуму; – милосердя і гордість; – безстрашність і боягузтво; – історична пам’ять; – уславлення героїв; – перетин минулого і майбутнього. “Дума про братів Неазовських” головні герої: Павлюк – гетьман нереєстрового козацтва, якого зрадила старшина. Томиленко – його споборник, старий уже чоловік. Сахно Черняк – молодий козак, один з нереєстровтх козаків, що став в оборону за гетьмана. Всі, хто їм стрічаються по дорозі – мати, дружина і двоє діточок Сахна; кобзар; двоє дядьків – один у сіряку, інший у кожусі. Проекція в майбутнє – сучасна жінка, перший програміст, другий програміст. “Дума про братів Неазовських” сюжет поеми Експозиція – Павлюк, Томиленко і Сахно Черняк їдуть возом попри українські села. Двоє перших сидять спиною до спини закуті у кайдани, третій – лежить на возі, руки скручені сирицею. Зав’язка – їдуть попри рідне село Сахна Черняка. Павлюк і Томиленко намагаються вмовити його стрибнути з воза і залишити їх. Він ще молодий – усе життя попереду, а вони вже готові й до смерті. Розвиток дії – згадують як сталась зрада. Після поразки під Кумейками, де полягло шість тисяч війська, козацька старшина пішла на поступки польському королю і видала для свого порятунку гетьмана і його соратника. Це вже не вперше Павлюка мають стратити – одного разу вже було таке, та король залюбувався справжнім лицарем і помилував його. Другого такого разу не буде. Томиленко і Павлюк продовжують наполягати на тому, щоб Сахно зістрибнув з возу і подався додому. Він відмовляється. Дорогою їм стрічається кобзар, який співає думу про братів Азовських. Їх було троє і вони дивом вирвались з полону з Азова. Двоє старших мали коні, а молодший йшов пішки. Жоден зі старших братів не захотів взяти з собою молодшого і тому він лишився сам в степу, де й загинув. Сахно не вірить, що таке могло бути насправді – хіба ж могли брати зрадити один одного? Кульмінація – проїжджають повз хату Сахна. Стоять його рідні – мати, дружина з двома діточками. Сахно знову відмовляється покинути віз. Він до кінця зі своїми братами. Якщо він їх лишить, то не зможе нормально жити, а пам’ятатиме свою зраду. Проекція в майбутнє, де жінка у парку читає історію з літописа про трьох козаків і дивується відданості Сахна Черняка. Двоє програмістів ставлять на екрані цю ж історію і також вражені від сміливості й щирості Сахна. Вони хочуть скласти думу й про нього, тому надають комп’ютерній програмі таке завдання. Розв’язка – врешті Павлюк скидає з воза Сахна, щоб він лишився живий. Сахно біжить за возом і просить його почекати. Йому з браттями краще.
По книге: С. Красиков "Легенды о цветах": Первый ирис расцвел несколько миллионов лет назад. Он был так прекрасен, что полюбоваться им собрались не только все звери, птицы и насекомые, но даже вода и ветер, которые затем и разнесли созревшие семена цветка по всему миру. В Древнем Египте его разводили ещё в 16-15 вв. до н.э., и он был там символом красноречия
Вокруг этрусского поселения (будущей Флоренции) в своё время в изобилии росли ирисы, а дословный перевод с латинского на русский (слова) "флоренция" означает "цветущий"
Бледно-атласные цветы касатика флорентийского как бы любуются собой и на фоне темно-зеленой травы очень схожи с выцветающей радугой. Древние греки называли радугу ирисом, считали цветы осколками упавшей за землю радуги.
"Цветом его цветы подобны небесной Ириде. Он иллирийским зовётся, поскольку родится обильно в крае Иллирии" (Одо из Мена)
На Руси ирисы называют касатиком, что значит - милый, дорогой, любимый и желанный
Ирисы хороши в любое время года, но особенно очаровательны в лунном озарении: в зависимости от собственной фантазии в них можно увидеть и искрящийся снег, и блики зари, и золотистое солнце, и морскую гладь, и красный закат, и наступление ночи
В любой японской семье, имеющей сыновей, в традиционный праздник мальчиков 5 мая изображения ирисов красуются на многих предметах.