Цитатный план речи Тараса Бульбы о товариществе. 1) «Вы слышали от отцов и дедов, в какой чести у всех была земля наша…» 2) «Всё взяли бусурманы, всё пропало». 3) «Вот на чём стоит наше товарищество! Нет уз святее товарищества!» 4) «Но породниться родством по душе, а не по крови, может один только русский человек». 5) «Знаю, подло завелось теперь на земле нашей…» 6) «И проснётся оно когда-нибудь…» 7) «Уж если на то пошло, чтобы умирать, – так никому ж из них не доведётся так умирать!..» 5. В. Г. Белинский назвал повесть Гоголя «поэмой о любви к родине». Это, безусловно, так, но надо понимать, что любовь к родине в разное историческое время приобретает разные формы. Когда-то это – война и битвы, когда-то это – мирное строительство, развитие экономики, совершенствование государственного устройства, развитие искусств
1. У дитинстві, як і у всіх маленьких дітей, у мене було багато самих різних іграшок. Звичайно, я дуже любила грати в ляльки – їх у мене було не мало. І звичайно, мені часто дарували м’які іграшки. Багато з них досі прикрашають мою кімнату і піднімають настрій. Але особливо дорога мені одна дуже стара іграшка – заводний заєць. Я навіть не пам’ятаю, як цей зайчишка з’явився в нашому домі. Хто його приніс? Мені здається, що він був зі мною завжди. Маленький, вухатий і забавний зайка в яскраво-помаранчевій сорочці, синіх штанцях і з блакитним бантом на шиї. Коли його заводиш, він крутить головою і сміховинно стукає залізними паличками по барабану. Я дивлюся на зайця і посміхаюся. Мені хочеться заводити його знову і знову. У багатьох місцях на моїй іграшці давно вже з’явилися вм’ятини і подряпини, а різнокольоровий барабан зовсім облозі. Але заєць і раніше радісно посміхається мені, його блакитні очі хитро примружені, і палички все так само завзято відбивають барабанний дріб. Я не розлучуся з ним ніколи. 2. У мене багато іграшок, але найулюбленіше моє заняття – складати конструктор. Це дуже цікава та корисна гра, бо розвиває логічне мислення та творчі здібності. З цих маленьких різнокольорових деталей можна побудувати що завгодно: машини, роботи, літаки і навіть ціле містечко, поліцейський відділок або пожежну частину.Коли я будую щось новеньке, то завжди мрію, що саме такі автівки будуть їздити у майбутньому по дорогах нашої країни, саме такі фантастичні ракети покорятимуть космічні простори. І, можливо, саме я буду їх автором – конструктором. 1-для дівчинки,2-для хлопчика.
1) «Вы слышали от отцов и дедов, в какой чести у всех была земля наша…»
2) «Всё взяли бусурманы, всё пропало».
3) «Вот на чём стоит наше товарищество! Нет уз святее товарищества!»
4) «Но породниться родством по душе, а не по крови, может один только русский человек».
5) «Знаю, подло завелось теперь на земле нашей…»
6) «И проснётся оно когда-нибудь…»
7) «Уж если на то пошло, чтобы умирать, – так никому ж из них не доведётся так умирать!..»
5. В. Г. Белинский назвал повесть Гоголя «поэмой о любви к родине». Это, безусловно, так, но надо понимать, что любовь к родине в разное историческое время приобретает разные формы. Когда-то это – война и битвы, когда-то это – мирное строительство, развитие экономики, совершенствование государственного устройства, развитие искусств
У дитинстві, як і у всіх маленьких дітей, у мене було багато самих різних іграшок. Звичайно, я дуже любила грати в ляльки – їх у мене було не мало. І звичайно, мені часто дарували м’які іграшки. Багато з них досі прикрашають мою кімнату і піднімають настрій.
Але особливо дорога мені одна дуже стара іграшка – заводний заєць. Я навіть не пам’ятаю, як цей зайчишка з’явився в нашому домі. Хто його приніс? Мені здається, що він був зі мною завжди. Маленький, вухатий і забавний зайка в яскраво-помаранчевій сорочці, синіх штанцях і з блакитним бантом на шиї. Коли його заводиш, він крутить головою і сміховинно стукає залізними паличками по барабану. Я дивлюся на зайця і посміхаюся. Мені хочеться заводити його знову і знову. У багатьох місцях на моїй іграшці давно вже з’явилися вм’ятини і подряпини, а різнокольоровий барабан зовсім облозі. Але заєць і раніше радісно посміхається мені, його блакитні очі хитро примружені, і палички все так само завзято відбивають барабанний дріб.
Я не розлучуся з ним ніколи.
2.
У мене багато іграшок, але найулюбленіше моє заняття – складати конструктор. Це дуже цікава та корисна гра, бо розвиває логічне мислення та творчі здібності. З цих маленьких різнокольорових деталей можна побудувати що завгодно: машини, роботи, літаки і навіть ціле містечко, поліцейський відділок або пожежну частину.Коли я будую щось новеньке, то завжди мрію, що саме такі автівки будуть їздити у майбутньому по дорогах нашої країни, саме такі фантастичні ракети покорятимуть космічні простори. І, можливо, саме я буду їх автором – конструктором.
1-для дівчинки,2-для хлопчика.