ДО ІТЬ БУДЬ ЛАСКА Кросворд «Від Моринців до Канева» Завдання. Кожен учасник ланцюжком дає відповідьна запитання (кожне наступне слово починається останныою літерою попередныого, 1. Miсце народження Пlевченка. 2. Iм'я діда поета. 3. Назва однієї з поем. 4. Ким був малий Тарас у пана Енгельгардта? 5. Назва поетичної збірки Шевченка. 6. Частини поеми «Гайдамаки». 7. Народний співець. 8. Поема, у якій викрито загарбницьку політику царської Росії 9. Назва твору Шевченка, уривок із якого викарбовано на могил поета. 10. Назва однієї з балад Шевченка. 11. Iм'я друга Шевченка, який загинув на Кавказі. 12. Визначна подія в житті Шевченка 22 квітня 1838 р. 13. Micто, з яким пов'язаний значний період життя Шевченка. 14. Український письменник, який сприяв виданню «Кобзаря 1840 р. 15. Навчальний заклад, студентом якого був Шевченко. 16. Символ закріпаченої України. 17. Фортеця на Кос-Аралі, де відбував заслання Шевченко. 18. Український письменник, на весіллі якого Шевченко був бояр ном. 19. Майстер живописних справ, у якого Шевченко навчався мал ства. 20. Micто, куди пан Енгельгардт вивіз малого Тараса. 21. Перше кохання Шевченка. 22. Власне зображення, створене автором.
С судьей Хлестаков говорит о службе и наградах и достаточно бесцеремонно спрашивает: «Что у вас в руке?», чем и завязывает разговор о деньгах, прося дать их взаймы.
С почтмейстером разговор ведется о приятном обществе, жизни в столице и провинции, и тут же Хлестаков, глядя собеседнику в глаза, просит 300 рублей.
С Лукой Лукичем разговор ведется еще более легкомысленный; о сигарах, о брюнетках и блондинках, и уже без внутреннего размышления Хлестаков, прямо объясняя причину, как и раньше, спрашивает те же 300 рублей.
В сцене с Земляникой Хлестаков, фамильярно обращаясь к нему: «эй вы! как вас», просит у него под тем же предлогом уже четыреста рублей. Наконец, в разговоре с Бобчинским и Добчинским он нагло, «вдруг и отрывисто», не столько спрашивает, сколько требует денег, и сразу тысячу рублей, а когда у тех такой суммы не оказалось, он резко сбавляет до ста.
Хлестакову «привалило» неожиданное счастье: при полном безденежье, когда вставал вопрос о том, не пустить ли что-нибудь в оборот из платья, - куча денег; вместо голода, доводившего до тошноты, - завтраки и угощения.