Кохання – дійсно дивовижне почуття. про нього так багато сказано і написано, але до тих пір, доки сам не закохаєшся, зрозуміти його неможливо. кохання може здолати всі перешкоди на своєму шляху, якими б складними вони не були. здавалося б, смерть перемогти неможливо, але завдяки коханню стає реальним навіть це. сьогодні у нашому житті можна часто почути, що кохання немає або що краще виходити заміж по розрахунку, ніж за кохану людину. але я не можу з цим погодитися. життя без любові, звичайно, можливе. але яким воно буде? сірим і монотонним. нецікавим і беззмістовним. коли люди кохають одне одного, вони однаково думають, однаково мріють, однаково бачать світ. хтось із відомих сказав, що кохати – це не значить дивитися один на одного, це значить – дивитися в одному напрямі. коли бачиш закоханих, здається, що вони розуміють один одного без слів. а ще я впевнена, що справжнє кохання вічне. я знаю людей, які прожили разом все життя, і сьогодні, коли вони дивляться один на одного, в їхніх очах стільки тепла і ніжності, стільки любові, що дух перехоплює. кохання сильніше за смерть! саме воно стільком воїнам повернутися додому з війни, саме присутність дорогої людини інколи повертає до життя, здавалося б, безнадійного хворого. саме завдяки коханню, врешті-решт, народжуються діти. кажуть, що справжнє кохання дається раз у житті. і головне – не проґавити його, не пройти мимо. недарма слово «кохання» є деякою мірою протиставленням до слова «смерть», адже кохання – це життя, рух уперед, коли хочеться вдосконалюватися, жити і дихати, коли здається, що ти не ходиш, а просто літаєш над землею, що в тебе виросли крила. тож неможливо не погодитися з тим, що кохання сильніше за смерть.
Рассказ платонова «неизвестный цветок» заставляет читателя всерьез задуматься о трудностях человеческой жизни, хотя, на первый взгляд, речь здесь идет об обычном цветке. впрочем, не таком уж и маленькое семечко упало в таком месте, где цветам расти и тяжело, — «приютилось оно в ямке меж камнем и глиной». но все-таки семечко нашло в себе силы прорасти, и на камне появился маленький цветок. «нечем было ему питаться в камне и в глине; капли дождя, упавшие с неба, сходили по верху земли и не проникали до его корня, а цветок все жил и жил и рос выше». несмотря на все трудности, цветок жил и наслаждался жизнью. «цветок, однако, не хотел жить печально; поэтому, когда ему бывало совсем горестно, он дремал. все же он постоянно старался расти, если даже корни его глодали голый камень и сухую глину». цветок отчаянно боролся за свою жизнь. он во что бы то ни стало стремился преодолеть все трудности, и судьба ему улыбнулась. добрая девочка заметила цветок и захотела ему . она рассказала о цветке детям, и они принесли на пустырь навоз и золу, чтобы удобрить землю. правда, осенью цветок все равно погиб. а на следующее лето на пустыре выросло много прекрасных цветов, среди которых был сын удивительного цветка. «цветок этот рос из середины камней; он был живой и терпеливый, как его отец, и еще сильнее отца, потому что он жил в камне». этот рассказ наводит на мысли об упорстве и стремлении преодолевать все трудности на своем пути. нередко человек, подобно этому цветку, подвергается самым тяжелым испытаниям. и для того чтобы не сломаться и пройти через все испытания с высоко поднятой головой, требуется немало сил и мужества. невиданного цветка вселяет в читателя надежду. надежду на то, что все трудности обязательно будут преодолены. нужно только поверить в себя и до конца бороться за свое счастье.
