Доберіть слова синонімів евфемізмів до слів старий дурний злодій вкрасти хворіти

В жизни случаются ситуации, когда от человека требуется проявление самообладания, мужества и выдержки. В такое положение попал и мальчик Васютка — главный герой рассказа В. П. Астафьева «Васюткино озеро» .
Отправившись в тайгу за кедровыми орехами для рыбаков, мальчик не сразу понял, что случилась беда — он заблудился. Каждый, кто хоть немного знаком с суровыми законами тайги, знает, какая опасность грозила мальчику. Однако, сильно испугавшись вначале, Васютка сумел взять себя в руки. Хорошим подспорьем оказались и услышанные им ранее рассказы рыбаков о том, как нужно себя вести, оказавшись в подобной ситуации. Самообладание и практические знания о тайге заблудившемуся мальчику целых пять дней продержаться в неприветливом осеннем лесу, добывая себе пропитание охотой. Даже по ночам, когда страх и слезы подбирались совсем близко, Васютка не давал себе пасть духом. И вот, когда последняя краюшка хлеба, взятая из дома, оказалась съеденной, мужество мальчика было сторицей вознаграждено. Он нашел озеро, полное рыбы, — настоящий подарок для рыбаков. Следуя по течению, Васютке удалось выйти к Енисею, а там его подобрали на бот друзья отца.
Озеро, найденное Васюткой, впоследствии назвали его именем. Я считаю, что это достойная награда для мальчика, сумевшего в одиночку преодолеть испытания, из которых не каждый взрослый вышел бы победителем.

Недарма говорять, що природа – наша мати. Вона дає людині все необхідне для життя, хоч ми не завжди можемо оцінити її дарунки. Що може бути кращим за тепле сонце, величні гори, грайливе море, квітучі дерева навесні? Світ природи багатий і різноманітний. Чого варті сотні тисяч видів тварин, більшість з яких ми ніколи не бачили у житті! А найголовніше те, що людина не просто користується тим, що природа дає їй, а cама становить її невід’ємну частину.Зараз ми всі звикли жити у світі, який начебто будуємо для себе самі. Ми живемо у великих будинках, оснащених високотехнологічними побутовими пристроями, маємо змогу пересуватися на великі відстані завдяки автомобілям, потягам, літакам. Також ми можемо слідкувати за тим, що відбувається за тисячі кілометрів, через Інтернет або телебачення. Але на мою думку, все це вторинне, адже в будь-якому  випадку ми використовуємо знання законів природи та її енергію для створення всіх цих технологій. І на крайній випадок, людина може прожити без усього цього, як жили наші предки й досі живуть деякі первісні племена.Але неможливо жити, якщо ти не маєш змоги насолодитися свіжим ранковим повітрям, погратися з маленьким ласкавим кошеням, погрітися на літньому сонечку, вдихнути аромат троянд, побачити високо в небі світ уже неіснуючих зірок. Хтось може не погодитись, але мені здається, кожен із нас потребує цих простих радощів час від часу. Недарма на вихідні й свята люди полюбляють бувати на природі, тому що спілкування з нею допомагає їм відпочити, розслабитися, зібратися з силами для вирішення важливих проблем в нашому, «людському» світі.Дуже засмучує те, що люди захопившись розвитком нових технологій, часто шкодять природі. Наша діяльність викликає забруднення довколишнього середовища, кліматичні зміни, вимирання видів тварин і рослин. Колись це було не дуже помітно, а зараз у великих містах просто нема чим дихати. Необхідно пам’ятати, що шкодячи природі, ми робимо гірше самим собі. Мені дуже подобається, що в багатьох країнах люди звернули увагу на альтернативні джерела енергії та екологічні види транспорту. У цій справі неможна бути байдужим – ми маємо зберегти багатства і красу природи, тільки за цієї умови можливе й наше існування на Землі.