На самому початку твору сказано що Холмс не береться за звичайні справи, а готов розслідувати майже фантастичні злочини: «серед усіх справ Холмса немає жодного банального, працюючи з любові до свого мистецтва, а не заради грошей, Холмс ніколи не брався за розслідування звичайних, буденних справ, його завжди приваблювали тільки такі справи, в яких є що-небудь надзвичайне, а часом навіть фантастичне.».
Трохи далі ми помічаємо відповідь на друге запитання, коли Холмс ставить свою відвідувачку у глухий кут розповідаючи їй все в точності так як було(за до дедуктивного методу який заключається в поміченні кожної маленької деталі), «— Я певен, що ближчим часом ми все владнаємо. Я бачу, ви приїхали поїздом сьогодні вранці. — Хіба ви мене знаєте? — Ні. Але за вашою лівою рукавичкою я помітив квиток на зворотну дорогу.». І тут же ми бачимо як Шерлок за незначною подробицею повністю, і в точності відновив повну картину минулих подій.
Прикладом неабиякої сили та сміливості є той момент коли отчим відвідувачки грізно увірвався в кімнату й став погрожувати, а Холмс тим часом міг спокійнісінько теревенити про крокуси й погоду, а після того як минулий лікар зігнув кочергу й розлючено покинув кімнату, Шерлок одним легким зусиллям руки розігнув деформований предмет «— Тримайтесь від мене подалі! — гаркнув він і, жбурнувши зігнуту кочергу в камін, вийшов з кімнати. — Надзвичайно приємний добродій! — мовив, сміючись, Холмс .— Я не такий велетень, але якби він не зачинив за собою двері, я показав би йому, що в руках у мене не менше сили, ніж у нього. Говорячи це, він підняв кочергу й одним зусиллям вирівняв її.»
Те що Холмс був прихильником принципу справедливості свідчать такі рядки: «Воістину, насильство обертається проти насильника, а той, хто копає комусь яму, сам у неї й попадає.»
Те що наш герой мав непересічне логічне мислення ми і так дуже добре знаємо але зайвий раз не бракувало розказати: приведу один уривок з тексту «Як я вже вам сказав, мою увагу зразу ж привернув душник та шнур від дзвінка, що спускався аж до ліжка. Коли ж з'ясувалося, що дзвінок фальшивий, що ліжко прикріплено до підлоги, то в мене з'явилась підозра, що шнур — це просто місток, по якому щось могло б перебратися від душника до ліжка» — і це лише маленька ланка довгої та логічної лінії міркування.
Великое произведение «Детство Темы»вошло в историю как повесть о самой важной поре в жизни каждого человека – о детстве. В ней повествуется история о взрослении мальчика, о том, как он получает уроки от жизни и набирается мудрости. Характеристика главного героя Темы довольно сложная и противоречивая. Он представляет собой многогранную личность, которая, как и все совершает ошибки. Действия повести разворачиваются в семье отставного генерала Николая Карташева. Суровый характер, приобретенный вследствие военной службы, накладывает отпечаток на воспитание сына. Тема является самым старшим из большой семьи Карташевых, и его поступкам и шалостям уделяется пристальное внимание, ведь он может служить примером для младших детей. Но мать восьмилетнего мальчика имеет свое видение на воспитание детей. Она осуждает жестокие меры генеральского воспитания, и пытается достучаться к детям при доброты. Таким образом, Тема оказывается между двух огней, с одной стороны он должен подчиняться строгим порядкам отца, а с другой ему хочется тянуться к доброте матери. Тема представляется читателю добрым и шаловливым мальчишкой, который время от времени совершает ошибки и не находит смелости их исправить. Воспитание отца делает мальчика в какой-то степени трусливым. Сломав его любимый цветок, главный герой боится признаться в содеянном. Остальные его проступки в виде разбитого сундука и украденного сахара так же не находят чистосердечного признания, которому учила мама. Суровые наказания отца делают мальчика ожесточенным и враждебно настроенным. Даже спустя много лет, вернувшись в родной дом, он хранит только неприятные воспоминания об отце. И только любовь Аглаиды Васильевны смогла растопить сердце мальчика. Главный герой постоянно совершает необдуманные поступки, впоследствии которых он горько раскаивается. Тема на отважные поступки, что ярко проявляется в собачки Жучки. Не смотря на то, что его подвиг впоследствии превратился для героя в тяжелую болезнь, он ни сколько не жалеет о и готов был совершить это снова и снова. Личность мальчика Темы близка к любому мальчишке, который имеет сложности в воспитании, жесткое воспитание отца сказалось на его характере, но все же он остался добрым и отзывчивым ребенком.
На самому початку твору сказано що Холмс не береться за звичайні справи, а готов розслідувати майже фантастичні злочини: «серед усіх справ Холмса немає жодного банального, працюючи з любові до свого мистецтва, а не заради грошей, Холмс ніколи не брався за розслідування звичайних, буденних справ, його завжди приваблювали тільки такі справи, в яких є що-небудь надзвичайне, а часом навіть фантастичне.».
Трохи далі ми помічаємо відповідь на друге запитання, коли Холмс ставить свою відвідувачку у глухий кут розповідаючи їй все в точності так як було(за до дедуктивного методу який заключається в поміченні кожної маленької деталі), «— Я певен, що ближчим часом ми все владнаємо. Я бачу, ви приїхали поїздом сьогодні вранці. — Хіба ви мене знаєте? — Ні. Але за вашою лівою рукавичкою я помітив квиток на зворотну дорогу.». І тут же ми бачимо як Шерлок за незначною подробицею повністю, і в точності відновив повну картину минулих подій.
Прикладом неабиякої сили та сміливості є той момент коли отчим відвідувачки грізно увірвався в кімнату й став погрожувати, а Холмс тим часом міг спокійнісінько теревенити про крокуси й погоду, а після того як минулий лікар зігнув кочергу й розлючено покинув кімнату, Шерлок одним легким зусиллям руки розігнув деформований предмет «— Тримайтесь від мене подалі! — гаркнув він і, жбурнувши зігнуту кочергу в камін, вийшов з кімнати. — Надзвичайно приємний добродій! — мовив, сміючись, Холмс .— Я не такий велетень, але якби він не зачинив за собою двері, я показав би йому, що в руках у мене не менше сили, ніж у нього. Говорячи це, він підняв кочергу й одним зусиллям вирівняв її.»
Те що Холмс був прихильником принципу справедливості свідчать такі рядки: «Воістину, насильство обертається проти насильника, а той, хто копає комусь яму, сам у неї й попадає.»
Те що наш герой мав непересічне логічне мислення ми і так дуже добре знаємо але зайвий раз не бракувало розказати: приведу один уривок з тексту «Як я вже вам сказав, мою увагу зразу ж привернув душник та шнур від дзвінка, що спускався аж до ліжка. Коли ж з'ясувалося, що дзвінок фальшивий, що ліжко прикріплено до підлоги, то в мене з'явилась підозра, що шнур — це просто місток, по якому щось могло б перебратися від душника до ліжка» — і це лише маленька ланка довгої та логічної лінії міркування.
Объяснение:
Действия повести разворачиваются в семье отставного генерала Николая Карташева. Суровый характер, приобретенный вследствие военной службы, накладывает отпечаток на воспитание сына. Тема является самым старшим из большой семьи Карташевых, и его поступкам и шалостям уделяется пристальное внимание, ведь он может служить примером для младших детей.
Но мать восьмилетнего мальчика имеет свое видение на воспитание детей. Она осуждает жестокие меры генеральского воспитания, и пытается достучаться к детям при доброты. Таким образом, Тема оказывается между двух огней, с одной стороны он должен подчиняться строгим порядкам отца, а с другой ему хочется тянуться к доброте матери.
Тема представляется читателю добрым и шаловливым мальчишкой, который время от времени совершает ошибки и не находит смелости их исправить. Воспитание отца делает мальчика в какой-то степени трусливым. Сломав его любимый цветок, главный герой боится признаться в содеянном. Остальные его проступки в виде разбитого сундука и украденного сахара так же не находят чистосердечного признания, которому учила мама.
Суровые наказания отца делают мальчика ожесточенным и враждебно настроенным. Даже спустя много лет, вернувшись в родной дом, он хранит только неприятные воспоминания об отце. И только любовь Аглаиды Васильевны смогла растопить сердце мальчика. Главный герой постоянно совершает необдуманные поступки, впоследствии которых он горько раскаивается.
Тема на отважные поступки, что ярко проявляется в собачки Жучки. Не смотря на то, что его подвиг впоследствии превратился для героя в тяжелую болезнь, он ни сколько не жалеет о и готов был совершить это снова и снова.
Личность мальчика Темы близка к любому мальчишке, который имеет сложности в воспитании, жесткое воспитание отца сказалось на его характере, но все же он остался добрым и отзывчивым ребенком.