Шекспіра сповнений життєрадісних надій. Отже в трагедії "Ромео і Джульєтта" образи головних героїв оповиті красою, це — саме життя. Головні герої виборюють право на особисте щастя. Але вже тут бачимо, що особисте й суспільне надто вже тісно пов'язані у людському житті. Трагедія розповідає про кохання. Та на перешкоді йому стає давня ворожнеча двох знатних родів: бійкою й убитими закінчуються зустрічі не тільки панів Монтеккі й Капулетті, а навіть і їхніх слуг. Отже, не бути коханню за вибором серця, а бути шлюбу за вибором батьків. Така собі домашня неволя, тим гірша, що постати проти неї — постати проти батька, матері, двоюрідного брата — словом, проти тих, кого теж любиш. І якби справа була тільки в коханні, може, наші герої і скорилися б. Але вони вже почали сумніватися у досі незаперечних законах і звичаях, честь імені для них уже не закриває світ і світло: "Троянда буде пахнути трояндою, хоч називай її трояндою, хоч ні". Ці молоді люди вчаться цінувати особистість, а не титул чи рід. На до м приходить монах Лоренцо — філософ, природознавець. У боротьбі за волю і право жити не за забутими канонами сивої давнини мужніють характери героїв. їм протистоять не люди, з якими можна порозумітися, можна викликати на двобій і перемогти чи вмерти, — їм протистоїть незрима і страшна сила середньовіччя, яка затискувала у свої лещата людей будь-якого класу і регламентувала їхні вчинки. Ще недавно безтурботна дівчинка, і ще декілька днів тому веселий юнак приречені, але відчайдушно б'ються.
Моя любимая книга это сын полка! В ней рассказывается и описывается все так, что за душу берет. Очень жаль мальчика и я бы не хотел(а) оказаться на его месте! Прочитав эту книгу я понимаю что все что сейчас у меня есть надо ценить, дорожить этим и любить! Особенно родителей(семью). На месте этого мальчика я бы не выдержал(а) этих испытаний что даёт Бог этому мальчику. Поэтому я советую прочитать эту книгу и задуматься, правильно ли ты живёшь! Ведь все что сейчас у тебя есть этого может и не стать! ( родителей, друзей, семьи и и.д.)
Але вже тут бачимо, що особисте й суспільне надто вже тісно пов'язані у людському житті.
Трагедія розповідає про кохання. Та на перешкоді йому стає давня ворожнеча двох знатних родів: бійкою й убитими закінчуються зустрічі не тільки панів Монтеккі й Капулетті, а навіть і їхніх слуг. Отже, не бути коханню за вибором серця, а бути шлюбу за вибором батьків. Така собі домашня неволя, тим гірша, що постати проти неї — постати проти батька, матері, двоюрідного брата — словом, проти тих, кого теж любиш. І якби справа була тільки в коханні, може, наші герої і скорилися б. Але вони вже почали сумніватися у досі незаперечних законах і звичаях, честь імені для них уже не закриває світ і світло: "Троянда буде пахнути трояндою, хоч називай її трояндою, хоч ні". Ці молоді люди вчаться цінувати особистість, а не титул чи рід.
На до м приходить монах Лоренцо — філософ, природознавець.
У боротьбі за волю і право жити не за забутими канонами сивої давнини мужніють характери героїв. їм протистоять не люди, з якими можна порозумітися, можна викликати на двобій і перемогти чи вмерти, — їм протистоїть незрима і страшна сила середньовіччя, яка затискувала у свої лещата людей будь-якого класу і регламентувала їхні вчинки. Ще недавно безтурботна дівчинка, і ще декілька днів тому веселий юнак приречені, але відчайдушно б'ються.