В
Все
М
Математика
О
ОБЖ
У
Українська мова
Д
Другие предметы
Х
Химия
М
Музыка
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
Э
Экономика
Ф
Физика
Б
Биология
О
Окружающий мир
Р
Русский язык
У
Українська література
Ф
Французский язык
П
Психология
А
Алгебра
О
Обществознание
М
МХК
В
Видео-ответы
Г
География
П
Право
Г
Геометрия
А
Английский язык
И
Информатика
Қ
Қазақ тiлi
Л
Литература
И
История
Зимаа1
Зимаа1
09.11.2020 07:48 •  Литература

Дубровский в доме троекурова своего врага​

Показать ответ
Ответ:
kitsunesan13
kitsunesan13
05.06.2021 13:20

Відповідь:

Как поэт передает восторг от наступления весны? Обратите внимание на различные детали описания весенней природы, на художественные средства, с которых создается образ весны. ( )

1. Обилие восклицательных предложений: Весна, весна! как воздух чист!  Как ясен небосклон! Шумят ручьи! блестят ручьи! и т.д.

2. Прямое называние воздействия весны: Слепит мне очи; С ручьем она (душа) ручей  И с птичкой птичка! с ним журчит, Летает в небе с ней! ...радует ее  И солнце, и весна!

3. Использование торжественной лексики в изображении природы: На торжествующем хребте; Заздравный гимн весне;

4. Создание образа возрождения и мощи природы: Взревев, река несет; И шумен и душист; И в яркой вышине  Незримый жавронок поет; На крыльях ветерка,  Ласкаясь к солнечным лучам,  Летают облака!

Что поэт говорит о влиянии весны на человека? ( )

Герой Баратынского оказывается бессильным перед напором весны. Он сам не может объяснить того, что с ним происходит, он застигнут врасплох: Что с нею, что с моей душой? Зачем так радует ее  И солнце, и весна!

Душа человека под влиянием весеннего буйства природы тоже начинает возрождаться:

С ручьем она ручей

И с птичкой птичка! с ним журчит,

Летает в небе с ней!

В конце концов герой прекращает пытаться понять, "Ликует ли, как дочь стихий,  На пире их она." Он бросает удалое и легкомысленное: "Что нужды!" - и наслаждается.

Пояснення:

0,0(0 оценок)
Ответ:
angeladavletsi
angeladavletsi
01.02.2021 05:38

Для пересічного українця історія ця стала відомою з 19 березня 1997 року, коли у друкованому органі Всесоюзної центральної ради профспілок газеті «Труд» з’явилася публікація харківського кореспондента Олександра Чепалова «Махмуд Есамбаєв: Не гоже забувати своїх Богів», де йшлося про долю українського хлопця з-під Полтави, льотчика, героя Радянського Союзу, який став у Канаді вождем племені ірокезів. Рівно через 30 років після канадської виставки ЕКСПО-67 видатний танцівник, член радянської делегації, розповів її авторові публікації.

Чому ж Есамбаєв з 1967 року мовчав про цю неймовірну історію? Відповідь на це питання можна знайти в «Труді», у зізнанні самого вождя, які відтворив танцівник:

«– Я б пішки пішов через океан на батьківщину. Та не можна було».

Очевидно, вже ніхто не довідається, про що тоді у вігвамі говорив віч-на-віч з вождем визначний артист: вхід охороняли індіанські воїни, і навіть чекістів, котрі супроводжували радянську делегацію, туди не пустили. «Мовчанку» Есамбаєв витримав 30 років. Чому ж її порушив? Можливо, вважав, що минув значний час. А мо’, до відвертості спонукало гарне товариство та чарка, бо ця розмова з Есамбаєвим відбувалася в ресторані. Журналіст навіть записав її на магнітофон. Це вже згодом танцівник чомусь став відмовлятися від своїх слів, а знічений і навіть обурений журналіст божився Ользі Василівні Рубан, небозі Івана Івановича Даценка, що ані слова «відсебеньок» до цієї історії не доточив, і на підтвердження був готовий надати магнітофонні записи тої розмови.

Объяснение:

0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: Литература
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота