8. Проблема чести и бесчестия, поиск смысла жизни, проблема добра и зла, свободы, выбора, любви и дружбы, индивидуализма.
9. Маленький человек - это тип литературного героя, занимающего невысокий статус в обществе, "приниженный" обществом. (Акакий Акакиевич - "Шинель").
10. Гуманистический пафос связан с образом маленького человека. Н.В. Гоголь высмеивает общество, в котором главным достоинством являются не внутренние качества человека, а новенькая шинель и высокий чин.
Пан Журден просто схиблений на дворянстві і всьому, що могло б пов’язати його з дворянами. Він неосвічений та дурний. Через це його поведінка викликає сміх. Він відвертий у своїх зізнаннях. Наприклад, він каже, що навіть не усвідомлював те, що вже багато років спілкується прозою. Для вчителів така людина – просто скарбниця. Автор, зображуючи сцени навчання за до ронії та сатири, наголошує на тому, що це досить безглуздо намагатись заробити свій капітал за титул дворянина. Його задум схожий просто на задум божевільного, а все, що з ним відбувається – на божевільний дім. За гроші неможливо придбати розум, можна лише втратити останні його краплі у цій гонитві.
1. В
2. Б
3. Г
4. В
5. В
6. Г
7. Г
8. Проблема чести и бесчестия, поиск смысла жизни, проблема добра и зла, свободы, выбора, любви и дружбы, индивидуализма.
9. Маленький человек - это тип литературного героя, занимающего невысокий статус в обществе, "приниженный" обществом. (Акакий Акакиевич - "Шинель").
10. Гуманистический пафос связан с образом маленького человека. Н.В. Гоголь высмеивает общество, в котором главным достоинством являются не внутренние качества человека, а новенькая шинель и высокий чин.
Объяснение:
Объяснение:
Пан Журден просто схиблений на дворянстві і всьому, що могло б пов’язати його з дворянами. Він неосвічений та дурний. Через це його поведінка викликає сміх. Він відвертий у своїх зізнаннях. Наприклад, він каже, що навіть не усвідомлював те, що вже багато років спілкується прозою. Для вчителів така людина – просто скарбниця. Автор, зображуючи сцени навчання за до ронії та сатири, наголошує на тому, що це досить безглуздо намагатись заробити свій капітал за титул дворянина. Його задум схожий просто на задум божевільного, а все, що з ним відбувається – на божевільний дім. За гроші неможливо придбати розум, можна лише втратити останні його краплі у цій гонитві.