Каждый из нас связан с природой, даже если он этого не осознает. Природа – наша общая мать, она любит нас всех. Думаю, мы должны отвечать ей В чем же может проявляться любовь к природе? Очевидно, что простого умиленного созерцания недостаточно. Если человек любит природу, он старается ее беречь: не мусорит, не загрязняет химикатами воду, грунт и воздух, не истребляет животных, не вырубает леса. Любящие природу люди стараются животным, высаживают растения, иногда даже убирают за менее сознательными согражданами. Все это показывает широту души, психологическую зрелость и серьезное отношение к окружающей среде.
Красота природы во все времена вдохновляла творческих людей на создание произведений. Поэты посвящали ей стихи, художники изображали на своих полотнах, музыканты писали о ней песни и симфонии. До нас дошло множество прекрасных работ, в которых центральное место отводится природе.
Некрасов воспевал в своих стихах родную природу: «Славная осень», «Снежок», «Весна»… Читая их, сразу погружаешься в эту атмосферу, чувствуешь дуновение осеннего ветра, запах мокрой земли, слышишь хруст тонкого льда. Невозможно в эти моменты не проникнуться чувствами автора, настолько живо и красочно он передавал все детали.
Современные мастера пера и кисти тоже не отстают от классиков. Думаю, тема природы всегда будет занимать важное место во всех видах творчества. Это не удивительно. Все мы связаны с ней и всегда подсознательно будем тянуться к природе. Вроде так.
Зараз за вікном 2013 рік. Всі ми жевемо в період розвитку все новіших та новіших технологій. Телевізори з ультратонкими екранами, сенсорні телефони, пральні машини, мікрохвильові печі Все це оточує нас. А чи змінився наш відпочинок? Відповідь на це запитання досить проста - ТАК. Раніше діти бігали на вулицях, гралися з друзями у різні ігри або тихо із задоволенням читали якусь цікаву книжечку. Зараз же замість вище сказаного ми дивимося телевізор або граємо на комп'ютері, які сильно псують наш зір і через що ми страждаємо у майбутньому. Нажаль сучасні підлітки та дорослі не розуміють. Їм краще подивитися фільм протягом 2 годин, ніж читати книжку на 200-300 сторінок. Авжеж вигідніше та зручніше подивитись все по екрану, з'економивши багато часу. Проте, коли ти читаєш книжку, вглиблюєшся в кожне прочитане слово, ти розумієш все набагато краще й цікавіше. Книжки, ніби люди, кожна відрізняється одна від одної. В одній ми можемо прочитати про тваринок та домашніх тваринок, яких ми так любимо, які дарують нам радість та задоволення. В іншій про чисте та вічне кохання, яке не згасає при будь-яких ситуаціях, без зрад і негараздів. В третій, про войовничих та відчайдушних лицарів, які рятували простих людей і чарівних дам.
Читаючи книжку, ми переживаємо разом з її героєм всі емоції таподії, зливаємося з ним, стаємо одним цілим. Це дає нам змогу це дає нам змогу зрозуміти сенс, зрозуміти думки та душу автора ціїє книжки. Фільми ж нам цього дати не можуть. Можливо це буде реально років через 200, а можливо й ні.
Отже, я вважаю, що книжка - це людський скарб, який нічим і ніяк не можна замінити, який нас зацікавлював, зацікавлює і буде зацікавлювати ще багато-багато віків та століть.
В чем же может проявляться любовь к природе? Очевидно, что простого умиленного созерцания недостаточно. Если человек любит природу, он старается ее беречь: не мусорит, не загрязняет химикатами воду, грунт и воздух, не истребляет животных, не вырубает леса. Любящие природу люди стараются животным, высаживают растения, иногда даже убирают за менее сознательными согражданами. Все это показывает широту души, психологическую зрелость и серьезное отношение к окружающей среде.
Красота природы во все времена вдохновляла творческих людей на создание произведений. Поэты посвящали ей стихи, художники изображали на своих полотнах, музыканты писали о ней песни и симфонии. До нас дошло множество прекрасных работ, в которых центральное место отводится природе.
Некрасов воспевал в своих стихах родную природу: «Славная осень», «Снежок», «Весна»… Читая их, сразу погружаешься в эту атмосферу, чувствуешь дуновение осеннего ветра, запах мокрой земли, слышишь хруст тонкого льда. Невозможно в эти моменты не проникнуться чувствами автора, настолько живо и красочно он передавал все детали.
Современные мастера пера и кисти тоже не отстают от классиков. Думаю, тема природы всегда будет занимать важное место во всех видах творчества. Это не удивительно. Все мы связаны с ней и всегда подсознательно будем тянуться к природе. Вроде так.
Зараз за вікном 2013 рік. Всі ми жевемо в період розвитку все новіших та новіших технологій. Телевізори з ультратонкими екранами, сенсорні телефони, пральні машини, мікрохвильові печі Все це оточує нас. А чи змінився наш відпочинок? Відповідь на це запитання досить проста - ТАК. Раніше діти бігали на вулицях, гралися з друзями у різні ігри або тихо із задоволенням читали якусь цікаву книжечку. Зараз же замість вище сказаного ми дивимося телевізор або граємо на комп'ютері, які сильно псують наш зір і через що ми страждаємо у майбутньому. Нажаль сучасні підлітки та дорослі не розуміють. Їм краще подивитися фільм протягом 2 годин, ніж читати книжку на 200-300 сторінок. Авжеж вигідніше та зручніше подивитись все по екрану, з'економивши багато часу. Проте, коли ти читаєш книжку, вглиблюєшся в кожне прочитане слово, ти розумієш все набагато краще й цікавіше. Книжки, ніби люди, кожна відрізняється одна від одної. В одній ми можемо прочитати про тваринок та домашніх тваринок, яких ми так любимо, які дарують нам радість та задоволення. В іншій про чисте та вічне кохання, яке не згасає при будь-яких ситуаціях, без зрад і негараздів. В третій, про войовничих та відчайдушних лицарів, які рятували простих людей і чарівних дам.
Читаючи книжку, ми переживаємо разом з її героєм всі емоції таподії, зливаємося з ним, стаємо одним цілим. Це дає нам змогу це дає нам змогу зрозуміти сенс, зрозуміти думки та душу автора ціїє книжки. Фільми ж нам цього дати не можуть. Можливо це буде реально років через 200, а можливо й ні.
Отже, я вважаю, що книжка - це людський скарб, який нічим і ніяк не можна замінити, який нас зацікавлював, зацікавлює і буде зацікавлювати ще багато-багато віків та століть.