Экспозиция Жил царь Берендей с женой. Отлучка из дома. Колодец. Обещание царя. Рождение сына.
Завязка Возвращение героев в мир живых людей. Погоня. Марья три раза Ивана-царевича от смерти.
Развитие действия Встреча царевича в лесу со стариком.
Кульминация Свадьба Ивана -царевича и Марьи-царевны.
Развязка Иван -царевич уехал из дома. У озера уточки. Встреча с Марьей-царевной. Подземное царство (царство мертвых). Иван -царевич отслужил службы Кощею. Бегство Ивана и Марьи. Иван в прекрасном городе. Потеря памяти. Марья идет на свадьбу Ивана. Пирог. Возвращение
Проблема взаимоотношений детей и родителей – проблема вечная. Конфликты поколений приводят к трансформации ментальности, революциям и другим социальным потрясениям. Однако пока жива традиция, передающаяся из поколения в поколение, общество остается практически в статичном состоянии. Господь дал нам заповедь «Почитай отца и мать», а потрясения происходят из-за несоблюдения этой заповеди. Уважать родителей учит и «Домострой»: «Чада, вслушайтесь в заповеди Господни: любите отца своего и мать свою и слушайтесь их, и повинуйтесь им божески во всем, и старость их чтите, и немощь их и страдание всякое от всей души на себя возложите, и благо вам будет, и долголетними пребудете на земле.
Інтелігенція, зокрема письменництво, не могла залишитися осторонь величезної трагедії людства в цілому та окремих народів. Чимало письменників пройшли війну, брали участь у боях, втрачали близьких та друзів, були свідками жахливих родинних історій розлучень та щасливих єднань. Багато віршованих та прозових творів митців з різних куточків світу відобразили горе, кров, сем, злість, сльози – усі атрибути війни.
Кожна воююча країна виголошувала надто гучні речі, зависокі ідеали та священі інтереси прагла боронити, саме тому багато хто не одразу відкрив анти людяність війни та брехливість воєнної пропаганди. Одразу проти кровопролиття висловлювалися Стефан Цвейг та Бертольд Брехт. Письменники Ернест Міллер Хемінгуей, Уільям Фолкнер, Еріх Марія Ремарк пройшли Першу світову війну і «оцінили» всі жахи мілітаризму та військової агресії. В своїх творах вони показують біль втрат та відчай людей, відсутність будь-якої надії на нормальні умови існування, звичайне людське життя. Фронтовики, вірячи в певні ідеали, проходили війну, але повністю зневірячись у своїй правоті не могли знайти спокою у повоєнні часи. Так народилася генерація «втраченого покоління».
Пауль Целан у своїх збірках про війну висвітлює увесь спектр переживань, які завдає людині невизначене завтра, втрата близьких або постійна загроза життю рідни. «Останнім актом історії» називає поет війну і чекає на Страшний суд після неї.
Генріх Белль у своєму «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…», як і в інших творах показує звичайну людину на війні, жертву обставин та часу, в якому випало жити. Герої – звичайні солдати, які не знайшли внутрішньої сили повстати проти фашистської системи, і тепер постійно страждаючі від причетності до горя інших.
Письменник не тільки засуджує фашизм, але й будь-яку війну, як прояв насильства над людиною.
Багато інших письменників та поетів всього світу різко засудили у своїх творах Другу світову війну та несли гасло не допустити ніколи більше подібних трагедій.