Как-то раз гулял по дому кот и увидел чей-то хвостик за диваном. Он тихо подкрался и увидел что это были 3 мышки которые хотели взять сыр со стола. Они испугались и убежали в норку. Мышки думали как же взять этот сыр а кот думал как поймать этих мышей. Мышки придумали план. Думают они что бы один отвлекал кота а другие пошли быстро брать сыр. Но кот сидел на столе и выжидал их. Как и по плану одна мышка отвлекала кота она начала его дразнить и он побежал за ней. Другие пока что брали сыр но потом кот додумался и быстро побежал к столу он вовремя прибежал. Мышки не успели взять сыр. Они быстро бежали в норку. Кот проследил где их норка. Мышки были очень голодные и одна мышка сказала: Я знаю одну ведьму она может сделать нас кем угодно. Остальные Мышки заинтересовались и согласились что бы их сделали котами. Когда настала ночь кот спал. А мышки быстро убежали через норку на улицу. Одна мышка показывала дорогу. Когда они пришли они увидели домик. Они зашли через норку в двери. Ведьма стояла и варила зелье. Но одна мышка которая ее знает говорит: Эй ведьма! Ведьма услышала повернулась и говорит: Кто это? Это я твой друг мышка помнишь? Ахх да точно. Заметила она их подняла на стол и говорит: Вы что-то хотели? Да ты бы не могла сделать нас котами? Ведьма отвечает: Конечно могу. Прочитала она заклинание и через 2 секунды мышки стали котами. Говорит мышка тебе огромное! И убежали они. Вернувшись домой они не могли зайти через норку и думают. Давайте зайдём через вход для котов? Зашли они в дом и видят сыр на столе. Один кот прыгнул на стол берёт в рот сыр и бигом с дому. Идут опять к ведьме и говорят: сделай нас обратно мышками! Ведьма отвечает: Простите я не могу вернуть обратный ваш образ. Как это?? Ты же ведьма! Да но я не могу вернуть ваш облик мышей. О нет думают мышки но потом видят что ведьма превращается в кота! в того с которым они живут. И говорят что?? ты был ведьмой?? Кот отвечает да потому что я волшебный кот. И могу стать кем захочу. Мышка говорит но зачем ты нас сделал котами? Проучить вас что нельзя трогать чужие вещи перед тем как не спросить! Прости нас верни наш облик тебя! Кот согласился. Когда он их сделал обратно мышками они были голодными. Но кот был добрым поэтому принёс им не много сыра. С тех пор кот и мышки жили дружно и они всегда друг-другу.
Людиною, багато в чому обумовлені тим місцем, де вони відбуваються. Сприйняття реальності людиною сильно відрізняється в залежності від місця, де людина знаходиться. У сучасному світі велика частина людей проживає далеко від красивої і надихаючої природи – в задушливому місті. Але не можна забувати, що природним місцем існування людини є зовсім не місто, а природа. Для свого щасливого існування людина повинна жити на природі, а не поза нею.
Прекрасний приклад всього вищесказаного був приведений автором прекрасного твору про пригоди маленького хлопчика Льоньки під назвою «Звук Павутинки» авторства Віктора Близнеця. Хлопчик жив з батьками в невеликому селі, де, на превеликий його жаль, не було ні єдиного його однолітка. Саме з цієї причини Льонька був повинен займатися всіма справами самостійно – дитина сама шукала собі заняття і розваги. Звичайно, для людини важлива компанія, але якщо проводити час на природі, можна знайти собі справу навіть за умови перебування на самоті. Так що хлопчикові вдалося впоратися з цією проблемою – він гуляв по двору, запускав кораблики і використовував всі ті переваги і привілеї, які дає йому рідна земля і природа в цілому.
Наша українська земля в широкому розумінні цього слова дуже красива. Кожен, хто коли-небудь гав за природними явищами, а таких людей завжди була абсолютна більшість, розуміє, наскільки добре вони позначаються на людині, наскільки сильно вони допомагають їй справитися з проблемами і забути про всі можливі неприємності і негаразди. Хочеться вірити в те, що природа рідної землі буде збережена і стане по-справжньому безсмертною. З журбою можна гати за тим, як недбало люди іноді ставляться до природи, але в той же час варто помітити, що останнім часом цим проблемам стали приділяти все більше уваги.
Коли настрій поганий і у людини складається думка, що всі навколо налаштовані проти неї, що у світі просто перестало існувати добро, їй необхідно в першу чергу опинитися на природі. Там з нею станеться таке ж перетворення, як це було з маленьким Льонькою з оповідання Віктора Близнеця. На природі людина зможе перевести свою увагу на новий, який живе за своїми правилами і законами, світ, який неймовірно гарний і добрий у своїй гармонії.
Думається, що до подібних висновків можна прийти навіть без використання літератури, але якщо такі приклади дійсно потрібні, в їх якості можна використовувати розповідь Віктора Близнеця «Звук Павутинки», відповідно до змісту якої стає чітко зрозуміло, що земля наша безсмертна, добра, вічна і красива.
Прекрасний приклад всього вищесказаного був приведений автором прекрасного твору про пригоди маленького хлопчика Льоньки під назвою «Звук Павутинки» авторства Віктора Близнеця. Хлопчик жив з батьками в невеликому селі, де, на превеликий його жаль, не було ні єдиного його однолітка. Саме з цієї причини Льонька був повинен займатися всіма справами самостійно – дитина сама шукала собі заняття і розваги. Звичайно, для людини важлива компанія, але якщо проводити час на природі, можна знайти собі справу навіть за умови перебування на самоті. Так що хлопчикові вдалося впоратися з цією проблемою – він гуляв по двору, запускав кораблики і використовував всі ті переваги і привілеї, які дає йому рідна земля і природа в цілому.
Наша українська земля в широкому розумінні цього слова дуже красива. Кожен, хто коли-небудь гав за природними явищами, а таких людей завжди була абсолютна більшість, розуміє, наскільки добре вони позначаються на людині, наскільки сильно вони допомагають їй справитися з проблемами і забути про всі можливі неприємності і негаразди. Хочеться вірити в те, що природа рідної землі буде збережена і стане по-справжньому безсмертною. З журбою можна гати за тим, як недбало люди іноді ставляться до природи, але в той же час варто помітити, що останнім часом цим проблемам стали приділяти все більше уваги.
Коли настрій поганий і у людини складається думка, що всі навколо налаштовані проти неї, що у світі просто перестало існувати добро, їй необхідно в першу чергу опинитися на природі. Там з нею станеться таке ж перетворення, як це було з маленьким Льонькою з оповідання Віктора Близнеця. На природі людина зможе перевести свою увагу на новий, який живе за своїми правилами і законами, світ, який неймовірно гарний і добрий у своїй гармонії.
Думається, що до подібних висновків можна прийти навіть без використання літератури, але якщо такі приклади дійсно потрібні, в їх якості можна використовувати розповідь Віктора Близнеця «Звук Павутинки», відповідно до змісту якої стає чітко зрозуміло, що земля наша безсмертна, добра, вічна і красива.