Ребекка — дочка багатого єврея Ісаака. Її плем’я постійно зазнавало гонінь та принижень. І хоча дівчина виросла, не знаючи ні в чому відмови, все ж зрозуміла, що їй потрібна велика сила волі, знання, «щоб вижити в цьому жорсткому світі».
Вона навчилася лікувати, допомагала всім, хто цього потребував. У критичні хвилини шукала виходу, і, не знайшовши його, віддала перевагу смерті, а не безчестю. Вона дуже сильна натура. Не знайшовши відповіді на свої сердечні почуття, Ребекка вирішує зайнятися доброчинними справами: лікувати, допомагати страдникам. Вона й далі підтримуватиме честь і гідність свого народу, оберігатиме віру предків.
Ці жіночі образи відіграють значну композиційну роль, допомагають глибше розкрити характери головних героїв та відобразити історичну епоху. Їх краса, розум та доброта облагороджували той жорстокий світ.
Повесть написана от лица десятилетнего мальчика и рассказывает о том. как в годы войны в глубоком тылу, в сибирской деревне, жили и работали дети и взрослые, старались фронту и приблизить нашу победу. Идёт война с фашистами. До сибирской деревни Кандаур не долетают раскаты орудий, но и здесь идёт бой - трудовой. Ведь чем больше будет трудиться тыл, тем скорее придёт победа. И в этот бой вступают мальчишки. Большое дело доверил им колхоз - пасти овечье стадо. Если послушать ребят, простым и лёгким покажется их дело. Но не так всё это: нападает на стадо бандит с ножом, чуть не погибает в трясине овца, встречается ядовитая змея. Да и мало ли что бывает в жизни ребят, полной недетских забот! Но мальчишки остаются мальчишками. Если есть свободное время, почему бы не поозорничать? Однако большая книга не бывает про одних мальчишек, потому что нет такой жизни - одной мальчишеской. Есть большая жизнь, где дети и взрослые существуют на равных правах, и о ней-то от лица десятилетнего мальчика и рассказывает писатель.
Ребекка — дочка багатого єврея Ісаака. Її плем’я постійно зазнавало гонінь та принижень. І хоча дівчина виросла, не знаючи ні в чому відмови, все ж зрозуміла, що їй потрібна велика сила волі, знання, «щоб вижити в цьому жорсткому світі».
Вона навчилася лікувати, допомагала всім, хто цього потребував. У критичні хвилини шукала виходу, і, не знайшовши його, віддала перевагу смерті, а не безчестю. Вона дуже сильна натура. Не знайшовши відповіді на свої сердечні почуття, Ребекка вирішує зайнятися доброчинними справами: лікувати, допомагати страдникам. Вона й далі підтримуватиме честь і гідність свого народу, оберігатиме віру предків.
Ці жіночі образи відіграють значну композиційну роль, допомагають глибше розкрити характери головних героїв та відобразити історичну епоху. Їх краса, розум та доброта облагороджували той жорстокий світ.
http://ukrtvory.ru/porivnyalna-xarakteristika-roveni-ta-rebekki.html