Крестьяне в записках охотника Тургенева Тургенев в «Записках охотника» показал крестьян в одном ряду с помещиками. Оказалось, что крестьяне, как люди, часто бывают лучше помещиков, что они бывают умны, сметливы, иногда наделены поэтической душой. Обратимся к рассказу «Хорь и Калиныч». Один из героев, хорь, хозяйственный, всё у него добротно, и дом, и семья у него большая. Он себе на уме, обмануть его невозможно. Хорь давно уже мог бы купить себе вольную, но он не хочет этого делать, ему и так хорошо. Калиныч — другая натура. Он и выглядит иначе. Хорь коренаст и плотен. Калиньгч высок и худощав. Он прекрасно знает лес, без него помещик не ходит на охоту. Калиныч умеет лечить народными средствами, а из леса приносит различные травы. Хорь и Калиныч притягиваются как две противоположности. В тексте есть такая деталь: Калиныч приносит из леса своему другу пучок земляники. Тургенев со вниманием и даже с любовью относится к своим героям. До него никто так крестьян не изображал. В рассказе «Бежин луг» показаны крестьянские дети. Тургенев описывает пятерых мальчиков, которые ночевали у костра, пасли лошадей. Из всех детей он сразу выделяет Павла. Это явный лидер среди детей, хотя среди ребят есть и дети из небедных семей. Павел рассудителен, смел (поскакал один во тьму, когда возникла опасность, не задумываясь о том, что там могут быть волки). Дети рассказывают друг другу былички, от которых веет духом народной поэзии. В конце рассказа автор сожалеет о том, что Павел погиб. «Жаль, славный был малый», — пишет он. Тургенев сожалеет о том, что у крестьянских детей с их задатками часто нет будущего.
Проблема сенсу буття і життя ніколи не була простою і до кінця зрозумілою людині. Кожна людина розуміє, що її життя колись закінчиться, що їй відведено певний термін, а тому вважає, що необхідно використовувати такі нетривалі роки з максимальною користю. Водночас багато хто замислюється, що, можливо, конечність буття нівелює будь-який сенс. Зрештою, навіщо до чогось прагнути, якщо кінець в будь-якому випадку однаковий? Втім, тим не менш, теорії про сенс життя продовжують будувати не тільки філософи та мислителі, а й звичайні люди.
При цьому не можна сказати, що люди при визначенні свого сенсу життя повністю автономні і незалежні від ідей суспільства, в якому вони живуть. Час, обставини і інші навколишні фактори здійснюють величезний вплив на те, що в кінцевому результаті людина назве сенсом свого буття. Людство мало багато етапів свого розвитку, одним з таких етапів є XVIII століття. Цьому століттю притаманний ривок в інтелектуальному розвитку людей, на нього припали промислова революція і Епоха Просвітництва. Завдяки промисловій революції багато з функцій, які раніше виконували люди, стали виконувати машини. Люди стали менше працювати і більше замислюватися про втілення своїх бажань до інтелектуального розвитку. Для Епохи Просвітництва були характерні поява вільнодумства і раціоналізму. Цілком зрозуміло, що здатність мислити в таких обставинах вийшла для людини на перший план. Завдяки змінам XVIII століття людина стала вважати власні права більш важливими, саме тоді з’явилася, зокрема, Декларація прав людини і громадянина. Тому, як мені видається, можна казати впевнено, що загальний сенс буття більшості мислячих людей XVIII століття був в пізнанні себе, визначенні та затвердженні власних громадянських прав.
Нинішнє XXI століття почалося не так давно, але цілком може стати подібним за своєю значимістю до XVIII століттю. Вже зараз можна констатувати розвиток інформаційних технологій і промисловості. Можливо, що до кінця XXI століття людині зовсім не потрібно буде трудитися в нинішньому розумінні цього слова. Але поки що це робити доводиться – не можна стверджувати, що питання звичайного виживання вирішилося для людини повністю. Тому сенсом життя XXI століття для всіх мислячих людей може стати продовження ефективної наукової роботи, пошуки в максимального продовження життя і приведення рівня життя різних країн планети до єдиного високого рівня. Втім, для звичайних людей сенс життя залишається все тим же – самореалізація, створення великої сім’ї і отримання приємних вражень.
Проблема сенсу буття і життя ніколи не була простою і до кінця зрозумілою людині. Кожна людина розуміє, що її життя колись закінчиться, що їй відведено певний термін, а тому вважає, що необхідно використовувати такі нетривалі роки з максимальною користю. Водночас багато хто замислюється, що, можливо, конечність буття нівелює будь-який сенс. Зрештою, навіщо до чогось прагнути, якщо кінець в будь-якому випадку однаковий? Втім, тим не менш, теорії про сенс життя продовжують будувати не тільки філософи та мислителі, а й звичайні люди.
При цьому не можна сказати, що люди при визначенні свого сенсу життя повністю автономні і незалежні від ідей суспільства, в якому вони живуть. Час, обставини і інші навколишні фактори здійснюють величезний вплив на те, що в кінцевому результаті людина назве сенсом свого буття. Людство мало багато етапів свого розвитку, одним з таких етапів є XVIII століття. Цьому століттю притаманний ривок в інтелектуальному розвитку людей, на нього припали промислова революція і Епоха Просвітництва. Завдяки промисловій революції багато з функцій, які раніше виконували люди, стали виконувати машини. Люди стали менше працювати і більше замислюватися про втілення своїх бажань до інтелектуального розвитку. Для Епохи Просвітництва були характерні поява вільнодумства і раціоналізму. Цілком зрозуміло, що здатність мислити в таких обставинах вийшла для людини на перший план. Завдяки змінам XVIII століття людина стала вважати власні права більш важливими, саме тоді з’явилася, зокрема, Декларація прав людини і громадянина. Тому, як мені видається, можна казати впевнено, що загальний сенс буття більшості мислячих людей XVIII століття був в пізнанні себе, визначенні та затвердженні власних громадянських прав.
Нинішнє XXI століття почалося не так давно, але цілком може стати подібним за своєю значимістю до XVIII століттю. Вже зараз можна констатувати розвиток інформаційних технологій і промисловості. Можливо, що до кінця XXI століття людині зовсім не потрібно буде трудитися в нинішньому розумінні цього слова. Але поки що це робити доводиться – не можна стверджувати, що питання звичайного виживання вирішилося для людини повністю. Тому сенсом життя XXI століття для всіх мислячих людей може стати продовження ефективної наукової роботи, пошуки в максимального продовження життя і приведення рівня життя різних країн планети до єдиного високого рівня. Втім, для звичайних людей сенс життя залишається все тим же – самореалізація, створення великої сім’ї і отримання приємних вражень.