проминуло багато часу з тієї пригоди. у нас почався урок української літератури. і того ранку до нас у клас, який знаходиться на другому поверсі, забігла незнайомка.
вона була неймовірно схожа на дівчинку з малюнка у книжці. тому здалася нам знайомою. вона тихенько підійшла до дошки й подивилась мені у вічі. потім відвела погляд на когось іншого. за мить вона промовила:
– любі друзі, сьогодні я тут, щоб попередити вас. думаю, ніхто не хоче попасти у невідому країну, де все не так. її звати … тут хтось перебив алю:
– про що ти говориш?
аля спочатку оглянулась, а потім додала:
– напевно, хтось не прочитав казки. але цим ми шкодимо самі собі. кожну незавершену справу бачить недочеревик і записує її. тож, щоб не попасти у халепу, завершуйте розпочаті справи. не дочитали книжку- дочитайте, не домалювали картину – домалюйте. раптом у кутку аля побачила якусь річ та промовила:
– он як! там стінгазета скраю лежить.
розгорнула її і сказала:
– так не годиться. вона не є завершена. недочеревик її уже побачив. нумо, коли продзвенить дзвоник, на перерві завершіть те, що розпочали.
всі уважно слухали дівчинку і зрозуміли помилку. а аля стрімко побігла далі попереджати інших школярів.
я також зрозуміла цей урок. надалі не буду залишати незавершені справи. і цей урок української літератури я теж не забуду.
Наступили холода и выпал первый снег. Он был мягкий, пушистый и, кружась, падал крупными хлопьями. Вскоре он укутал землю белоснежным ковром. Вся детвора выбежала на улицу гулять. Одни строили крепости и снеговиков, другие играли в снежки. Все деревья стали покрыты кружевными шалями. Как они красивы в этом снежном уборе! Весь город выглядит заснеженным и чистым. Воздух холодный, свежий, им не надышишься. Сколько же удовольствия приносит снег, радует глаз и поднимает настроение. Хорош первый снег, жалко – он не долговечен.
проминуло багато часу з тієї пригоди. у нас почався урок української літератури. і того ранку до нас у клас, який знаходиться на другому поверсі, забігла незнайомка.
вона була неймовірно схожа на дівчинку з малюнка у книжці. тому здалася нам знайомою. вона тихенько підійшла до дошки й подивилась мені у вічі. потім відвела погляд на когось іншого. за мить вона промовила:
– любі друзі, сьогодні я тут, щоб попередити вас. думаю, ніхто не хоче попасти у невідому країну, де все не так. її звати … тут хтось перебив алю:
– про що ти говориш?
аля спочатку оглянулась, а потім додала:
– напевно, хтось не прочитав казки. але цим ми шкодимо самі собі. кожну незавершену справу бачить недочеревик і записує її. тож, щоб не попасти у халепу, завершуйте розпочаті справи. не дочитали книжку- дочитайте, не домалювали картину – домалюйте. раптом у кутку аля побачила якусь річ та промовила:
– он як! там стінгазета скраю лежить.
розгорнула її і сказала:
– так не годиться. вона не є завершена. недочеревик її уже побачив. нумо, коли продзвенить дзвоник, на перерві завершіть те, що розпочали.
всі уважно слухали дівчинку і зрозуміли помилку. а аля стрімко побігла далі попереджати інших школярів.
я також зрозуміла цей урок. надалі не буду залишати незавершені справи. і цей урок української літератури я теж не забуду.
Все деревья стали покрыты кружевными шалями. Как они красивы в этом снежном уборе! Весь город выглядит заснеженным и чистым. Воздух холодный, свежий, им не надышишься. Сколько же удовольствия приносит снег, радует глаз и поднимает настроение.
Хорош первый снег, жалко – он не долговечен.