-Привет, лучик!- радостно сказала Сова,-почему ты такой грустный? -Эх, Сова. Все таки не спал я ночью. Волновался за пчелок! Вдруг они не помирились? А еще сегодня туча пройдет. Уже через несколько часов туча загородит солнышко и я вряд ли что-нибудь успею...
-Не печалься, лучик! Я узнаю у пчелок, помирились они или нет. А вот когда туча загородит солнышко ты лучше поспи. Отдохни хорошенько, а вот там уже и трудится будешь!- весело сказала Сова.
-Ах,ах, Сова, как же я буду спать если не буду знать результат спора пчелок?
-Ради тебя, я брошу свои дела и пойду к пчелкам прямо сейчас. Я очень постараюсь успеть тебе рассказать перед тем как солнце закроет тучка.
Сова! Ты самая лучшая подруга!- благодарно сказал луч,- ну а пока, я постараюсь закончит несколько дел!
И Сова побрела по лесу искать пчел. Сова очень спешила. Вскоре она нашла пчел. Пчелки действительно помирились и теперь вместе собирали мед. Сова недолго искала Лучик, и поэтому она успела перед тем как тучка закроет солнце. Она пожелала Лучику сладких снов и пошла по делам.
Вот так вот у меня получилось, надеюсь тебе понравилось и ты написала это в своей домашней работе. Удачи!
Риси характери Сашка справедливий співчутливий добрий чуйний принциповий самостійний вірний цілеспрямований «Сіроманець» цитатна характеристика Сашка — «Сашко пройшов ліс, вийшов у поле, як почув стрекотіння вертольота: півколом, низенько над лісом він летів на Сашка. Сашко чи злякався, чи що, але сів на землю і прикрився портфелем»; «Аби я був вовком…»; «Раптом Сашко відчув, що хтось дивиться йому в спину: а дубом хтось стояв! «Піти глянути чи не йти?..— завагався Сашко. Але вирішив: — Чого це я стану його боятися? Піду гляну»; — «Сашко вибрав підходящу для Сіроманця нору, розчистив її трохи лопатою, нарвав пирію, настелив, ліг сам»; — «Одного дня Сашко відкрив, що Сіроманець сліпий»; — «Так от ти який лизунчик, а ще Сіроманець,— сказав Сашко і погладив Сіроманцеві шию, почухав під горлом»; — «Ти і не подумав тікати, бо ти у мене розумний, вовчику. Пиріжка з печінкою хочеш?»; — «Сашко вийшов у коридор, намацав татові валянки, вліз у них, наче провалився у воду, накинув кожушок, тихо прочинив і зачинив за собою двері»; «Сашко став на коліна, почав обмацувати темінь, наткнувся добряче лобом на ковадло, і вже Сіроманець щімко задихав Сашкові в обличчя. Сашко обійняв обома руками вовка за шию». Хлопчик Сашко захоплюється Сіроманцем. Він вважає його чесною та справедливою твариною, яка не зробила нікому нічого поганого. Навіть коли мисливці винищили його вовченят — Сіроманець не помстився їм. Тому Сашко захищає його чесне ім’я перед батьком та Чепіжним. Але дорослі не розуміють хлопця, тому що для них вовк — хижак, якого треба впіймати. Не знайшовши підтримки, Сашко вирішує діяти самостійно. Він допомагає Сіроманцю переховуватись у лісі та влаштовує втечу з сільського хліва, коли вовка таки впіймали в пастку. Сашко вважає Сіроманця кращим другом, він годує його, розмовляє з ним та проводить увесь з ним вільний час. Коли вовк був змушений покинути ліс та переховуватись на полігоні, хлопчик дуже сумував за ним. Навіть потоваришувавши з дівчинкою Галею, Сашко не забував про Сіроманця. їхня зустріч після тривалої розлуки була дуже емоційною. Хлопчик не зраджує своїй меті вилікувати вовкові зір. Задля цього він навіть втікає з дому та подорожує кілька днів пішки, щоб дістатися до лікарні в Одесі. Йому все вдається, але останньої миті вовча натура бере верх і Сіроманець втікає з лікарні, навіть не попрощавшись з кращим другом.
-Привет, Сова,-утомленно сказал луч.
-Привет, лучик!- радостно сказала Сова,-почему ты такой грустный?
-Эх, Сова. Все таки не спал я ночью. Волновался за пчелок! Вдруг они не помирились? А еще сегодня туча пройдет. Уже через несколько часов туча загородит солнышко и я вряд ли что-нибудь успею...
-Не печалься, лучик! Я узнаю у пчелок, помирились они или нет. А вот когда туча загородит солнышко ты лучше поспи. Отдохни хорошенько, а вот там уже и трудится будешь!- весело сказала Сова.
-Ах,ах, Сова, как же я буду спать если не буду знать результат спора пчелок?
-Ради тебя, я брошу свои дела и пойду к пчелкам прямо сейчас. Я очень постараюсь успеть тебе рассказать перед тем как солнце закроет тучка.
Сова! Ты самая лучшая подруга!- благодарно сказал луч,- ну а пока, я постараюсь закончит несколько дел!
И Сова побрела по лесу искать пчел. Сова очень спешила. Вскоре она нашла пчел. Пчелки действительно помирились и теперь вместе собирали мед. Сова недолго искала Лучик, и поэтому она успела перед тем как тучка закроет солнце. Она пожелала Лучику сладких снов и пошла по делам.
Вот так вот у меня получилось, надеюсь тебе понравилось и ты написала это в своей домашней работе. Удачи!
Риси характери Сашка справедливий співчутливий добрий чуйний принциповий самостійний вірний цілеспрямований «Сіроманець» цитатна характеристика Сашка — «Сашко пройшов ліс, вийшов у поле, як почув стрекотіння вертольота: півколом, низенько над лісом він летів на Сашка. Сашко чи злякався, чи що, але сів на землю і прикрився портфелем»; «Аби я був вовком…»; «Раптом Сашко відчув, що хтось дивиться йому в спину: а дубом хтось стояв! «Піти глянути чи не йти?..— завагався Сашко. Але вирішив: — Чого це я стану його боятися? Піду гляну»; — «Сашко вибрав підходящу для Сіроманця нору, розчистив її трохи лопатою, нарвав пирію, настелив, ліг сам»; — «Одного дня Сашко відкрив, що Сіроманець сліпий»; — «Так от ти який лизунчик, а ще Сіроманець,— сказав Сашко і погладив Сіроманцеві шию, почухав під горлом»; — «Ти і не подумав тікати, бо ти у мене розумний, вовчику. Пиріжка з печінкою хочеш?»; — «Сашко вийшов у коридор, намацав татові валянки, вліз у них, наче провалився у воду, накинув кожушок, тихо прочинив і зачинив за собою двері»; «Сашко став на коліна, почав обмацувати темінь, наткнувся добряче лобом на ковадло, і вже Сіроманець щімко задихав Сашкові в обличчя. Сашко обійняв обома руками вовка за шию». Хлопчик Сашко захоплюється Сіроманцем. Він вважає його чесною та справедливою твариною, яка не зробила нікому нічого поганого. Навіть коли мисливці винищили його вовченят — Сіроманець не помстився їм. Тому Сашко захищає його чесне ім’я перед батьком та Чепіжним. Але дорослі не розуміють хлопця, тому що для них вовк — хижак, якого треба впіймати. Не знайшовши підтримки, Сашко вирішує діяти самостійно. Він допомагає Сіроманцю переховуватись у лісі та влаштовує втечу з сільського хліва, коли вовка таки впіймали в пастку. Сашко вважає Сіроманця кращим другом, він годує його, розмовляє з ним та проводить увесь з ним вільний час. Коли вовк був змушений покинути ліс та переховуватись на полігоні, хлопчик дуже сумував за ним. Навіть потоваришувавши з дівчинкою Галею, Сашко не забував про Сіроманця. їхня зустріч після тривалої розлуки була дуже емоційною. Хлопчик не зраджує своїй меті вилікувати вовкові зір. Задля цього він навіть втікає з дому та подорожує кілька днів пішки, щоб дістатися до лікарні в Одесі. Йому все вдається, але останньої миті вовча натура бере верх і Сіроманець втікає з лікарні, навіть не попрощавшись з кращим другом.