В лето 6420(912). И жил Олег,княжа в Киеве,мир имея со всеми странами.И пришла осень,и вспомнил Олег коня своего,которого когда-то поставил кормить и уже не садился на него.Ибо когда-то спрашивал он волхвов и кудесников: --От чего мне умереть? И сказал ему кудесник один: --Княже!Коня любишь и ездишь на нём,--от него тебе и умереть! И запали эти слова в Лушу к Олегу,и сказал он: --Никогда не сяду на него и не увижу больше! И повелел кормить коня и не водить его к нему,и прожил несколько лет,не видя его,пока ходил на греков. Когда четыре лета,на пятое,пришёл Олег от Царьграда в Киев и вспомнил своего коня, от которого когда-то волхвы предсказали ему смерть. И призвал он старейшего конюха и сказал: --Где конь мой,которого приказал я кормить и Беречь Он же ответил: -- Уже умер! Олег засмеялся и укорил того кудесника,сказав: --Неправду говорят волхвы, но всё то ложь: Конь мёртв, а я жив. И повелел оседлать себе коня: -- Да увижу кости его. И приехал на место,где лежали его кости Голые и череп голый,слез с коня и,посмеявшись, сказал: --От сего ли черепа смерть мне принять? И ступил ногою на череп. И выползла от туда змея ядовитая,ужалила его в ногу.И с того разболелся и умер.И оплакивали его все люди плачем великим, и понесли его,и похоронили на горе,называемой Щековица.Есть же могила и до сего дня, слывёт могилой Олеговой.И было всех лет княжения его тридцать и три.
Баладу Кіплінг написав у стилі так званих «прикордонних балад», характерних для англійської літератури. У них знайшли вiдбиток народнi тлумачення iсторичних подiй, зокрема, воєн мiж Англiєю й Шотландiєю. В основу балади покладений реальний випадок, який стався на північно-західному кордоні Британської Індії. Місцевий «абрек» Камаль із дванадцятьма бійцями вкрав лошицю Полковника. Полковничий син вирушає навздогін. Він наздогнав Камаля. Відбувся поєдинок не на життя, а на смерть. Кожний зумів побачити сміливість іншого. Усе закінчилося мирно. Камаль і Полковничий син присягнулися на дружбу, стали братами по духу. Географічні назви та імена була змінені, а достовірність подій збережена. Вперше балада була надрукована у грудні 1889 році.
У баладі розповідається про зіткнення двох чоловіків, які представляють дві ворожі сили, і водночас про протистояння Сходу і Заходу.
Немає Заходу без Сходу, а Сходу — без Заходу, адже світ різнобарвний і багатоликий, і завдання справжньої людини — бути толерантним, поважати це розмаїття. Можна подолати протистояння різних ідей, якщо люди будуть поважати один одного і дотримуватися законів честі. Ідея балади висловлена у словах "той, хто вчора ворогом був, сьогодні товариш нам!" Герої протиставлені один одному. Камаль емоційний і гарячкуватий. Полковничий син урівноважений і стриманий.Та виявилось, що між героями більше спільного, ніж відмінного. Вони сміливі, не бояться ризику і дотримуються кодексу честі. Полковничий син не може не вирушити в погоню за викрадачем батькової лошиці, а Камаль не може вбити відчайдушно хоробру людину. Полковничий син, дотримуючись законів честі, з гідністю приймає дарунки й дарує сам.
Твір відповідає вимогам жанру "балада": наявний історико-героїчний зміст; сюжет напружений, динамічний. Сюжет побудований на зіткненні різних характерів і нагадує невеликий драматичний твір. «Балада про Схід і Захід» - це віршований, ліро-епічний твір невеликого обсягу. У ньому Кіплінг зосереджує увагу на моральні проблеми. Розв'язка для всіх є несподіваною.
В лето 6420(912). И жил Олег,княжа в Киеве,мир имея со всеми странами.И пришла осень,и вспомнил Олег коня своего,которого когда-то поставил кормить и уже не садился на него.Ибо когда-то спрашивал он волхвов и кудесников:
--От чего мне умереть?
И сказал ему кудесник один:
--Княже!Коня любишь и ездишь на нём,--от него тебе и умереть!
И запали эти слова в Лушу к Олегу,и сказал он:
--Никогда не сяду на него и не увижу больше!
И повелел кормить коня и не водить его к нему,и прожил несколько лет,не видя его,пока ходил на греков.
Когда четыре лета,на пятое,пришёл Олег от Царьграда в Киев и вспомнил своего коня, от которого когда-то волхвы предсказали ему смерть. И призвал он старейшего конюха и сказал:
--Где конь мой,которого приказал я кормить и Беречь
Он же ответил:
-- Уже умер!
Олег засмеялся и укорил того кудесника,сказав:
--Неправду говорят волхвы, но всё то ложь: Конь мёртв, а я жив.
И повелел оседлать себе коня:
-- Да увижу кости его.
И приехал на место,где лежали его кости
Голые и череп голый,слез с коня и,посмеявшись, сказал:
--От сего ли черепа смерть мне принять?
И ступил ногою на череп. И выползла от туда змея ядовитая,ужалила его в ногу.И с того разболелся и умер.И оплакивали его все люди плачем великим, и понесли его,и похоронили на горе,называемой Щековица.Есть же могила и до сего дня, слывёт могилой Олеговой.И было всех лет княжения его тридцать и три.
Из книги<< Рассказы начальной Русской
Летописи>>
Баладу Кіплінг написав у стилі так званих «прикордонних балад», характерних для англійської літератури. У них знайшли вiдбиток народнi тлумачення iсторичних подiй, зокрема, воєн мiж Англiєю й Шотландiєю. В основу балади покладений реальний випадок, який стався на північно-західному кордоні Британської Індії. Місцевий «абрек» Камаль із дванадцятьма бійцями вкрав лошицю Полковника. Полковничий син вирушає навздогін. Він наздогнав Камаля. Відбувся поєдинок не на життя, а на смерть. Кожний зумів побачити сміливість іншого. Усе закінчилося мирно. Камаль і Полковничий син присягнулися на дружбу, стали братами по духу. Географічні назви та імена була змінені, а достовірність подій збережена. Вперше балада була надрукована у грудні 1889 році.
У баладі розповідається про зіткнення двох чоловіків, які представляють дві ворожі сили, і водночас про протистояння Сходу і Заходу.
Немає Заходу без Сходу, а Сходу — без Заходу, адже світ різнобарвний і багатоликий, і завдання справжньої людини — бути толерантним, поважати це розмаїття. Можна подолати протистояння різних ідей, якщо люди будуть поважати один одного і дотримуватися законів честі. Ідея балади висловлена у словах "той, хто вчора ворогом був, сьогодні товариш нам!" Герої протиставлені один одному. Камаль емоційний і гарячкуватий. Полковничий син урівноважений і стриманий.Та виявилось, що між героями більше спільного, ніж відмінного. Вони сміливі, не бояться ризику і дотримуються кодексу честі. Полковничий син не може не вирушити в погоню за викрадачем батькової лошиці, а Камаль не може вбити відчайдушно хоробру людину. Полковничий син, дотримуючись законів честі, з гідністю приймає дарунки й дарує сам.
Твір відповідає вимогам жанру "балада": наявний історико-героїчний зміст; сюжет напружений, динамічний. Сюжет побудований на зіткненні різних характерів і нагадує невеликий драматичний твір. «Балада про Схід і Захід» - це віршований, ліро-епічний твір невеликого обсягу. У ньому Кіплінг зосереджує увагу на моральні проблеми. Розв'язка для всіх є несподіваною.
Объяснение: