EX Самый правдивый человек на Земле. Р. Распе «Приключения барона Мюнхгаузена». Урок 2 Укажи порядок предложений для установления причинно-следственных связей. Почти в тот же миг, к величайшей моей радости, я увидел, что одна из упок T быстро подплыла, жадно схватила приманку и проглотила ее. 1 К счастью, я вспомнил, что от завтрака в охотничьей сумке остался кусочек сала. І я привязал его к веревке и, спрятавшись за камыш, бросил ее в воду. е Назад
Народився 9 березня 1814 року у селі Моринці Звенигородського повіту Київської губернії в закріпаченій селянській родині. Дитячі роки проходять у селі Керелівка. Восени 1822 року починає вчитися грамоти у місцевого дяка. Залишившись сиротою, іде наймитувати до дяка Богорського, який прибув з Києва. Не витерпівши знущань дяка, тікає від нього і шукає в навколишніх селах учителя-маляра. 1828 року взяли козачком (слугою) до панського двору у с. Вільшану. Упродовж майже 2,5 років — з осені 1828 року до початку 1831 р. — Шевченко пробув зі своїм паном у Вільні. Переїхавши 1831 року з Вільно до Петербурга, Енгельгардт взяв із собою Шевченка і віддав його в науку на 4 роки до живописця Василя Ширяєва. Улітку 1836 р. він познайомився зі своїм земляком — художником І. Сошенком, а через нього — з Євгеном Гребінкою, В. Григоровичем і О. Венеціановим. Навесні 1838 Карл Брюллов та Василь Жуковський викупили молодого поета з кріпацтва. Незабаром став студентом Академії мистецтв. Першу збірку своїх поетичних творів видав 1840 під назвою «Кобзар». 25 травня 1843 року з Петербурга виїхав в Україну. В лютому 1844 року виїхав з України до Петербурга через Москву. У 1844р. написав гостро політичну поему «Сон» («У всякого своя доля»), ставши на шлях безкомпромісної боротьби проти самодержавної системи тодішньої Російської Імперії. 5 квітня рада Академії мистецтв видала квиток на право проїзду на Україну. Вже в листопаді 1845 року збори Академії мистецтв у Петербурзі затвердили рішення ради про надання звання некласного художника. 31 березня (12 квітня) 1845 року виїхав із Петербурга через Москву до Києва. Навесні 1846 року прибув до Києва, оселився в будинку. У квітні пристав до Кирило-Мефодіївського братства. Заарештували 5 квітня 1847, відправили до Петербурга й ув’язнили в казематі. Заслали в солдати до Оренбурга. Деяке полегшення становища Шевченка настало навесні 1848 унаслідок включення його до складу Аральської експедиції. У квітні 1850 Шевченка вдруге заарештовано і, після піврічного ув’язнення, запроторено в Новопетровський береговий форт. Звільнено з заслання у 1857 р. Навесні 1858 поет прибув до Петербурга. Влітку 1859 року повернувся в Україну, якої вже 12 років не бачив. До останніх днів свого життя поет перебував під таємним поліційним наглядом. 10 березня 1861 року Шевченко помер.
Народився 9 березня 1814 року у селі Моринці Звенигородського повіту Київської губернії в закріпаченій селянській родині. Дитячі роки проходять у селі Керелівка. Восени 1822 року починає вчитися грамоти у місцевого дяка. Залишившись сиротою, іде наймитувати до дяка Богорського, який прибув з Києва. Не витерпівши знущань дяка, тікає від нього і шукає в навколишніх селах учителя-маляра. 1828 року взяли козачком (слугою) до панського двору у с. Вільшану. Упродовж майже 2,5 років — з осені 1828 року до початку 1831 р. — Шевченко пробув зі своїм паном у Вільні. Переїхавши 1831 року з Вільно до Петербурга, Енгельгардт взяв із собою Шевченка і віддав його в науку на 4 роки до живописця Василя Ширяєва. Улітку 1836 р. він познайомився зі своїм земляком — художником І. Сошенком, а через нього — з Євгеном Гребінкою, В. Григоровичем і О. Венеціановим. Навесні 1838 Карл Брюллов та Василь Жуковський викупили молодого поета з кріпацтва. Незабаром став студентом Академії мистецтв. Першу збірку своїх поетичних творів видав 1840 під назвою «Кобзар». 25 травня 1843 року з Петербурга виїхав в Україну. В лютому 1844 року виїхав з України до Петербурга через Москву. У 1844р. написав гостро політичну поему «Сон» («У всякого своя доля»), ставши на шлях безкомпромісної боротьби проти самодержавної системи тодішньої Російської Імперії. 5 квітня рада Академії мистецтв видала квиток на право проїзду на Україну. Вже в листопаді 1845 року збори Академії мистецтв у Петербурзі затвердили рішення ради про надання звання некласного художника. 31 березня (12 квітня) 1845 року виїхав із Петербурга через Москву до Києва. Навесні 1846 року прибув до Києва, оселився в будинку. У квітні пристав до Кирило-Мефодіївського братства. Заарештували 5 квітня 1847, відправили до Петербурга й ув’язнили в казематі. Заслали в солдати до Оренбурга. Деяке полегшення становища Шевченка настало навесні 1848 унаслідок включення його до складу Аральської експедиції. У квітні 1850 Шевченка вдруге заарештовано і, після піврічного ув’язнення, запроторено в Новопетровський береговий форт. Звільнено з заслання у 1857 р. Навесні 1858 поет прибув до Петербурга. Влітку 1859 року повернувся в Україну, якої вже 12 років не бачив. До останніх днів свого життя поет перебував під таємним поліційним наглядом. 10 березня 1861 року Шевченко помер.
Джерело: https://ukrclassic.com.ua/katalog/sh/shevchenko-taras/2346-taras-shevchenko-biografiya-skorocheno Бібліотека української літератури © ukrclassic.com.ua
Объяснение:
Без книги, как без солнца, и днем темны оконца
Книга – твой друг, без нее как без рук
Книга мала, а ума придала
С книгой поведешься – ума наберешься
Будешь книги читать-будешь все знать
Библиотеку не посещаешь – много знаний потеряешь
Хорошие книги читай – о жизни побольше узнай
Черные буквы красные дни приносят
Неграмотный — как слепой, а книга глаза открывает
Хорошую книгу читать не в тягость, а в радость
В книге ищи не буквы, а мысли
Книга подобна воде: дорогу пробьет везде
Книга в труде, выручит в беде
Книга учит жить , книгой надо дорожить
Книги читать – не дурака валять, а ум и сердце развивать
Сказанное слово — было да нет, а написанное живёт век
Кто много читает, тот много знает
Из глубины моря достают жемчуг, из глубины книг черпают знания
Известно, что любовь к книгам – любовь к мудрости
Книга – ключ к знанию
Книга книгой, да и своим умом двигай
Не все читай, иное и откладывай
Книгу читай, а умом смекай
Наука книги еще не полна без науки жизни
Не всякий, кто читает, в чтении силу знает
Глядит в книгу — видит фигу
Книга без ума – пуста
Недочитанная книга — не пройденный до конца путь
Нет умного соседа – с книгой беседуй
Не тот грамотен, кто читать умеет, а тот, кто слушает да разумеет
Не смотри, кто написал, смотри, что написано
Нужно уметь читать между строк
Иной глазами по книжке водит, а разум у него стороной ходит
Книга в два листа, а середка пуста
В книгу вошли не все слова, в словах сказаны не все мысли
Если книг читать не будешь, скоро грамоту забудешь
Книга для ума, что теплый дождь для всходов
Книги не говорят, а правду сказывают
Книги читать — скуки не знать
С книгою жить – век не тужить
Книги читать — не в ладушки играть
Книги читай, а дела не забывай
Не красна книга письмом, а красна умом
Монастырь без книг — замок без оружия
Ум без книги, что птица без крыльев
Хлеб питает тело, а книга питает разум
Дом без книги – день без солнца
Кто знает аз да буки, тому и книги в руки
Одна книга тысячу людей учит
Чтение — лучшее учение!
Напрасный труд удить без крючка и учиться без книги
Испокон века книга растит человека
Кому книга-развлечение, а кому-учение
Много прочёл, да мало учёл
Худая грамота, человеку пагубна
Иная книга ума прибавит, иная и последний отшибет
Одна книга обогащает, а другая — с пути совращает
Не на пользу книги читать, коли только вершки в них хватать
Книга книге рознь: одна учит, другая мучит
Книгу читаешь, как на крыльях летаешь
Книга — маленькое окошко, через него весь мир видно
Книга не самолёт, а за тридевять земель унесёт
Книги не любят, когда их чтут, а любят, когда их читают
Ленивому Микишке все не до книжки
Книга — лучший подарок
Хорошая книга ярче звездочки светит
Книга не мед, а всякий берет
Книга не пряник, а к себе манит
Читай, книгочей, не жалей очей
Умнее книги не скажешь