Філософський зміст казки-притчі"Маленький принц"
1Що любив робити король?
2Якщо ти зумієш правильно судити,то ти справді мудрий(поставити де крапки потрібні слова)
3.Що значить шанувати,на думку шанувальника.
4.Гонористі люди глухі до всього,окрім
5Що рахував ділок?
6.Чому маленькому принцу найбільше сподобалось на планеті ліхтарника?
7.Що значить ефемерний,на думку географа?
8.Кого у пустелі на Землі зустрів головний герой?
9.Чому маленький принц засмутився.коли побачив багато троянд?
10.Що по лис у хлопчика?Яку таємницю повідав?
11.Що за словами хлопчика автору нагадуватиме про нього?
12.Хто допоміг маленькому принцу повернутись на свою планету?Що забув автор намалювати,коли малював баранця у коробці?

"Далеко в море вода синяя-синяя, как лепестки самых красивых васильков, и прозрачная-прозрачная, как самое чистое стекло, только очень глубока, так глубока, что никакого якорного каната не хватит. Много колоколен надо поставить одну на другую, тогда только верхняя выглянет на поверхность. Там на дне живет подводный народ. Только не подумайте, что дно голое, один только белый песок. Нет, там растут невиданные деревья и цветы с такими гибкими стеблями и листьями, что они шевелятся, словно живые, от малейшего движения воды. А между ветвями снуют рыбы, большие и маленькие, совсем как птицы в воздухе у нас наверху. В самом глубоком месте стоит дворец морского царя — стены его из кораллов, высокие стрельчатые окна из самого чистого янтаря, а крыша сплошь раковины; они то открываются, то закрываются, смотря по тому, прилив или отлив, и это очень красиво, ведь в каждой лежат сияющие жемчужины — одна-единственная была бы великим украшением в короне любой королевы."

Ми с доктором Брякусом обговорювали успіхи Івана. Він мені розказав як Іван підняв 160 кілограмову гантелю. Я запитав у Івана, як він піднімає таку вагу. Він нічим раніше не займався, тому я спросив у нього, чому йому тяжела атлетика так легко дається. Він з'ясував мені, що в нього таке строїння, та його рідна містність гори. Мені дуже вражила його відповідь. Одним днем ми з ним йшли до магазинчику серед вокзала. Там проходив чоловік, який негарно поглядав на Івана. Його це засмутило, і він спросив його, чому він так дивиться на нього. Тот пройшов, та вдарив його по спині. Так Іван це даже не відчув. Я це бачив та мені стало смішно