ФО (10Б) ПИСЬМЕННО. Анализ стихостворения «Тигр» в перводе С.Маршака. Заполнить таблицу художественные средчтва примеры из текста

1 перечислить зрительные и звуковые образы

2 найти и записать эпитеты

3 Записать метафоры

4 записать примеры инверсии

5 подобрать примеры аллитерации

6 какие части речи преобладают в стих-и?

7 выписать устаревшие слова

8 какова композиция (построение) стих-я?

9 какова ИДЕЯ стих-я?

10 продолжи предложение: ТИГР- воплощение...

​

                                              моё отношение к серебряному веку.
Нам задали написать сегодня сочинение на тему мой отношение в серебряному веку .мое отношен к серебряному веку ,сначала когда я еще ходила в 1 класс мы много изучали например серебряный век нам немого рассказали потом я решила узнавать с каждым годом больше и большое и сейчас я понимаю что не напрасно все-таки все больше узнавала информацию мое отношение с каждым годом все больше мое отношение стало таким серьезным что я даже каждый день представляла себя в серебряном вере .

Для Тараса Шевченка жіноча недоля була не просто однією з тем його творчості, а особистими переживаннями. Доля жінки-кріпачки для нього — насамперед доля його рідної матері, котра передчасно померла
Це, зрештою, його перша  юнацька  любов — Оксана Коваленко. Отже, жіноча доля для нього не тільки була соціальною, а й особистою трагедією. А доля жінки в кріпосницькому суспільстві була справді трагічною. Хто тільки над нею не знущався?! На панщині вона працювала однаково з чоловіками, вдома виконувала всю хатню роботу, народжувала, годувала і виховувала дітей. А скільки жінок ставали жертвами поміщицької розпусти, скільки наклало на себе руки! 
 жіночі образи Шевченка — це насамперед невигойна, найболючіша рана кріпацтва. Згадаймо назви його творів про жінок: "Наймичка", "Відьма", "Сова", "Слепая", "Мар'яна-черниця". Ці назви не випадкові. Саме наймичками, відьмами, совами, сліпими, черницями були жінки в тодішньому суспільстві.
 Десятки "благородних" поетів того часу вважали б неестетичним такий образ у своїй творчості, відвернулися б, побачивши таку жінку у житті. Шевченко не тільки не відвернувся і не тільки увів її у високий храм поезії, а назвав її своєю, рідною.
Шевченкові поеми кликали до помсти над тими, хто топтав жіночу честь, гідність і щастя. 
 А балади: "Причинна", "Тополя", "Русалка", "Утоплена", "Лілея" - у  кожній з нихсвоя, окрема історія нещасливого кохання, нещасливого з вини соціальних умов. Кожна з них — це прокляття тим, хто загубив жіночу долю, знівечив красу, спаплюжив гідність. 
Образи Шевченкових дівчат та жінок не лише багатостраждальні, а й, як правило, високоморальні. І найбільша заслуга Шевченка в тому, що він підніс жінку-кріпачку, жінку-матір на найвищий п'єдестал чистоти, глибини і вірності почуттів, моральної краси і материнської величі. Це Ганна з поеми "Наймичка", Оксана з поеми "Слепая", Катерина і Марія з однойменних поем, Сова і багато інших, чиїх імен яких ми не знаємо. Мати з дитиною завжди була для Шевченка найсвітлішим образом, уособленням краси, ніжності і благородства.