Редьярд Кіплінґ народився 30 грудня 1865 року в Бомбеї, Британська Індія. Його батьки Еліс Кіплінґ (дівоче прізвище МакДональд) i Джон Локвуд Кіплінґ. Батько, скульптор і художник, який у майбутньому стане ілюстратором творів сина, отримав посаду викладача Бомбайської школи витончених мистецтв, яку заснували англійці. Еліс Кіплінґ (1837—1910) — одна з чотирьох вікторіанських сестер, які пов'язали своє життя з відомими чоловіками; чоловіком тітки Кіплінґа, Джорджіани, став художник Едвард Берне-Джонс, іншої тітки, Агнеси — художник Едвард Пойнтер, третьої, Луїзи — консервативний політик і залізничний інженер Альфред Болдвін. Своїм ім'ям Кіплінґ завдячує назві озера Радьєрд в англійському графстві Стаффордшир, де його батьки мешкали ще задовго до одруження. У дитинстві письменник ознайомився з мовою гіндустані, а від прислуги почув різні місцеві казки і оповідання.
Коли Редьярду виповнилося шість років, його, за звичаєм англійців, що працювали в Індії, відправили в Англію. Зіставила йому компанію трирічна сестра Аліса, яку у сім'ї називали Трікс (1868—1948). Діти мешкали в Саутсі, де за ними доглядали сім'я Голловейовів, що приймали на виховання дітей англо-індусів, британців, які постійно мешкали в Індії. Брат і сестра жили в їхньому домі близько шести років.
Главное в рассказе - изображение Бежина луга.
Этот образ складывается из великолепных картин природы
(пейзаж в разное время суток) и образов мальчиков.
Описание природы начинается с самых первых строчек
рассказа. Весь рассказ пронизан художественными
зарисовками, которые определяют состояние героев,
подчеркивают их настроение, чувства, определяют
внутреннее напряжение.
Писатель в создании июльского пейзажа обращается
к описанию вполне реального неба, утренней зари,
солнца, облаков, дождя, звезд, ветра, к использованию
пейзажных красок, эффекта освещения,
как бы "заливающего" ясным, теплым светом всю картину
летнего погожего дня и объединяющего ее цветовую гамму.
Этот эмоциональный световой эффект и является у
Тургенева носителем "настроения"картины, пространство
которой замкнуто на изображении высокого неба.
В результате описание июльского дня привлекает
своей проникновенной поэтической возвышенностью.
в описание природы входит светлая часть дня
и тёмная – вечер и ночь.
Светлая часть – это яркий свет; ясность, покой и кротость души.
Вечер и ночь – это таинственность, все большая тревога, страх,
блуждание в незнакомой местности и, наконец, замирание перед
бездной; непонятное, таинственное и страшное,
что может быть не только в природе, но и в человеческой душе.
Рассказ начинается с описания теплого погожего июльского дня.
(“кроткий румянец” раннего утра, когда солнце, “светлое и
приветно-лучезарное” проходит через растянутые облачка и
блеск его подобен блеску кованого серебра”; около полудня
появляется “множество круглых высоких облаков, золотисто-серых,
с нежными белыми краями”.
“...Далее, к небосклону, они сдвигаются”, но “все насквозь
проникнуты светом и теплотой”.
“К вечеру эти облака исчезают; последние из них ...ложатся
розовыми клубами напротив заходящего солнца”.
“...Вечерняя звезда, ..на всем лежит печать какой-то трогательной
кротости) .
Тургенев показывает, как преображаются в свете костра
обычные предметы; каким значительным становится каждый
звук в ночной тишине.
Заканчивается рассказ тоже описанием утра:" Все зашевелилось,
проснулось, запело, зашумело, заговорило", новый день,
необыкновенно красивый, солнечный и яркий, соединенный
со звуками колокола и бодрящей свежестью, служит
финальным аккордом этого произведения.
Тургенев - великий мастер описаний.
Его пейзажи, прекрасные, как живописные полотна,
понять характеры, психологию людей,
близких к природе, понимающих ее, умеющих
читать её звуки: голоса птиц, шум листвы, шепот травы,
плеск реки.
Мы не поняли бы поэтичности, богатства фантазии
крестьянских мальчиков, если бы не увидели их среди
родной им природы.
Редьярд Кіплінґ народився 30 грудня 1865 року в Бомбеї, Британська Індія. Його батьки Еліс Кіплінґ (дівоче прізвище МакДональд) i Джон Локвуд Кіплінґ. Батько, скульптор і художник, який у майбутньому стане ілюстратором творів сина, отримав посаду викладача Бомбайської школи витончених мистецтв, яку заснували англійці. Еліс Кіплінґ (1837—1910) — одна з чотирьох вікторіанських сестер, які пов'язали своє життя з відомими чоловіками; чоловіком тітки Кіплінґа, Джорджіани, став художник Едвард Берне-Джонс, іншої тітки, Агнеси — художник Едвард Пойнтер, третьої, Луїзи — консервативний політик і залізничний інженер Альфред Болдвін. Своїм ім'ям Кіплінґ завдячує назві озера Радьєрд в англійському графстві Стаффордшир, де його батьки мешкали ще задовго до одруження. У дитинстві письменник ознайомився з мовою гіндустані, а від прислуги почув різні місцеві казки і оповідання.
Коли Редьярду виповнилося шість років, його, за звичаєм англійців, що працювали в Індії, відправили в Англію. Зіставила йому компанію трирічна сестра Аліса, яку у сім'ї називали Трікс (1868—1948). Діти мешкали в Саутсі, де за ними доглядали сім'я Голловейовів, що приймали на виховання дітей англо-індусів, британців, які постійно мешкали в Індії. Брат і сестра жили в їхньому домі близько шести років.