Нещодавно на уроці літератури ми познайомились із твором "Рукавчика" Фрідріха Шиллера. Центральний персонаж балади - лицар Делорж. Цей герой має чимало позитивних якостей: хоробрість, відвага, почуття честі та власної гідності. Він вірно служить Дамі свого серця, може виконувати її примхи, проте не хоче виходити за рамки та ставати іграшкою в чужих руках.
Мені подобається Делорж своєю сміливістю. Кинувши рукавичку, він зробив виклик суспільству. Делорж виступає проти жорстокості та маніпуляцій, через це й імпонує мені. Мені подобається, що герой усвідомлює цінність життя та не хоче його витрачати на чужі примхи.
Делорж – справжній лицар, він вірно служить дамі серця. Проявляє найкращі якості: він безстрашний, сміливий, відважний, володіє власними емоціям. Хоробрий юнак повертається живим, несучи рукавичку. Навіть звірі відчули його внутрішню силу – і не наважилися напасти. Герой наділений почуттям честі та власної гідності і не бажає бути іграшкою в руках будь-кого, він внутрішньо незалежний.
Делорж був струнким красенем, сміливим, освіченим, вихованим, шляхетним, бездоганно володів зброєю, був неперевершеним наїзником, мав усі якості справжнього лицаря.
Звичайно, лицар не мав права так зухвало при всіх кидати рукавичку дамі. Але цим вчинком Делорж кинув виклик усьому суспільству, яке культивувало жорстокість.
Я хочу рассказать вам о моей любимой книге, о повести Н. С. Лескова “Очарованный странник”. Когда я читала это произведение, оно потрясло меня своей искренностью, душевностью, реалистичностью описания образов. Повесть была написана во второй половине XIX века, в трудное, противоречивое для России время. Оно очень похоже на наше время, конец XX столетия. Я решила написать сочинение по этой теме, чтобы иметь возможность поразмышлять о России вместе со своим любимым автором — Николаем Лесковым. Итак, основной образ произведения — Россия. Но описывает ее автор при раскрытии характеров русских людей, основных героев повести: Ивана Северьяныча Флягина, цыганки Груни, князя и других. Писатель не только рассказывает об отдельных людях, но и открывает читателю черты русского национального характера.
Так какие же они, эти россияне? Конечно, все различаются, но есть, по-моему, общая национальная черта характера — пассивность русского народа. Эту черту подмечали" писатели всех времен. Еще Пушкин в конце драмы “Борис Годунов” писал: “Народ безмолвствует...” Лесков же раскрывает причину формирования такого характера. Автор пишет, что он есть результат воздействия на человека суровой природы России, “...где любое вольномыслие и свободомыслие не могут устоять перед апатиею населения и ужасною скукою гнетущей скупой природы”. Понятно, что характер, который складывался веками, не так просто изменить. Но ведь Россия — это не только единый, хотя и ленивый русский народ! Это и отдельные простые люди с их достоинствами и недостатками, люди сильные и слабые. Их важная роль в судьбе России понятна Лескову. Вот почему главным героем повести “Оча-
рованный странник” является обычный русский мужик Иван Северьяныч Флягин, а описание его жизни и испытаний — основной сюжет произведения.
.
Объяснение:
Нещодавно на уроці літератури ми познайомились із твором "Рукавчика" Фрідріха Шиллера. Центральний персонаж балади - лицар Делорж. Цей герой має чимало позитивних якостей: хоробрість, відвага, почуття честі та власної гідності. Він вірно служить Дамі свого серця, може виконувати її примхи, проте не хоче виходити за рамки та ставати іграшкою в чужих руках.
Мені подобається Делорж своєю сміливістю. Кинувши рукавичку, він зробив виклик суспільству. Делорж виступає проти жорстокості та маніпуляцій, через це й імпонує мені. Мені подобається, що герой усвідомлює цінність життя та не хоче його витрачати на чужі примхи.
Делорж – справжній лицар, він вірно служить дамі серця. Проявляє найкращі якості: він безстрашний, сміливий, відважний, володіє власними емоціям. Хоробрий юнак повертається живим, несучи рукавичку. Навіть звірі відчули його внутрішню силу – і не наважилися напасти. Герой наділений почуттям честі та власної гідності і не бажає бути іграшкою в руках будь-кого, він внутрішньо незалежний.
Делорж був струнким красенем, сміливим, освіченим, вихованим, шляхетним, бездоганно володів зброєю, був неперевершеним наїзником, мав усі якості справжнього лицаря.
Звичайно, лицар не мав права так зухвало при всіх кидати рукавичку дамі. Але цим вчинком Делорж кинув виклик усьому суспільству, яке культивувало жорстокість.
Адже життя людське – це найбільша цінність.
Умом Россию не понять,
Аршином общим не измерить...
Ф. И. Тютчев
Я хочу рассказать вам о моей любимой книге, о повести Н. С. Лескова “Очарованный странник”. Когда я читала это произведение, оно потрясло меня своей искренностью, душевностью, реалистичностью описания образов. Повесть была написана во второй половине XIX века, в трудное, противоречивое для России время. Оно очень похоже на наше время, конец XX столетия. Я решила написать сочинение по этой теме, чтобы иметь возможность поразмышлять о России вместе со своим любимым автором — Николаем Лесковым. Итак, основной образ произведения — Россия. Но описывает ее автор при раскрытии характеров русских людей, основных героев повести: Ивана Северьяныча Флягина, цыганки Груни, князя и других. Писатель не только рассказывает об отдельных людях, но и открывает читателю черты русского национального характера.
Так какие же они, эти россияне? Конечно, все различаются, но есть, по-моему, общая национальная черта характера — пассивность русского народа. Эту черту подмечали" писатели всех времен. Еще Пушкин в конце драмы “Борис Годунов” писал: “Народ безмолвствует...” Лесков же раскрывает причину формирования такого характера. Автор пишет, что он есть результат воздействия на человека суровой природы России, “...где любое вольномыслие и свободомыслие не могут устоять перед апатиею населения и ужасною скукою гнетущей скупой природы”. Понятно, что характер, который складывался веками, не так просто изменить. Но ведь Россия — это не только единый, хотя и ленивый русский народ! Это и отдельные простые люди с их достоинствами и недостатками, люди сильные и слабые. Их важная роль в судьбе России понятна Лескову. Вот почему главным героем повести “Оча-
рованный странник” является обычный русский мужик Иван Северьяныч Флягин, а описание его жизни и испытаний — основной сюжет произведения.