i. античний міф — основа п'єси б. шоу "пігмаліон". (1913 р. побачила світ п'єса б. шоу "пігмаліон". автор назвав її "романом на п'ять актів" і присвятив відомій актрисі кемпбелл — першій виконавиці ролі елізи дулітл. в основу п'єси покладено античний міф про скульптора пігмаліона. він зневажав жінок, а на перше місце у житті ставив мистецтво. якось він вирізьбив із слонової кістки статую морської богині галатеї. його творіння було настільки прекрасним і довершеним, що скульптор закохався у німу статую. пігмаліон попросив богиню афродіту оживити статую. богиня пішла назустріч творцеві і незабаром галатея стала дружиною пігмаліона. однак п'єса б. шоу далека від художнього переказу античного міфу. вона збагачена авторськими доробками, художньо довершена, хоча основна думка міфу збережена.)
ii. провідна думка п'єси б. шоу "пігмаліон". (вона є єдиною що для міфу, що для п'єси б. шоу: погляди людини не можуть бути сталими і незмінними, життєві обставини змінюють і саму людину. позбавлений форми шматок глини в руках справжнього митця може стати витвором мистецтва. сила його — безмежна, адже саме мистецтво пробуджує духовну сутність людини і наділяє її красою і внутрішньою свободою.)
1. основна сюжетна лінія п'єси б. шоу. (двоє вчених — знавець фонетики хігінс і його шанувальник з індії пікерінг — стали свідками брутальної розмови квіткарки з молодим паном. знавець фонетики був вражений вимовою квіткарки, бо "з такою вимовою сиді повік у канаві". щось його змушує сказати співрозмовникові, що, попрацювавши над мовою дівчини, він міг би перетворити її на герцогиню, а вже покоївкою чи продавчинею вона б могла легко влаштуватися на роботу. дівчина почула ці слова і наступного дня прибула до лабораторії хігінса з проханням давати їй уроки фонетики. вона навіть обіцяла заплатити вченому. хігінс хотів відмовитися від набридливої квіткарки, але пікерінг нагадав йому вчорашню розмову і запропонував експериментальним шляхом перевірити, чи зможе хігінс за три місяці зробити з вульгарної квіткарки герцогиню і ввести в оману світське товариство її бездоганною вимовою. хігінс погодився і взявся за тяжку працю. експеримент вийшов вдалий. і це відповідало переконанням самого драматурга, що мистецтво здатне творити чудеса. професор фонетики допоміг елізі дулітл досконало опанувати ійську літературну мову, манери світських панн і стати схожою на справжню леді.)
2. парадоксальність змісту п'єси б. шоу. (п'єсою "пігмаліон" б. шоу довів, що люди з народу'аж ніяк не поступаються перед представниками світського товариства запасом творчих сил і енергії. якщо бідність і робить людину духовно збіднілою, то за певних обставин у ній можуть пробудитися небачені можливості для вдосконалення. проте головний парадокс — парадокс людини — залишається автором нерозгаданим. п'єса спонукає глядача дискутувати і висловлювати припущення щодо подальшої долі елізи дулітл. та який би шлях вона не обрала в житті після науки у професора фонетики, брутальною, духовно бідною і приниженою вона вже ніколи не буде. душа її відкрилася до краси, духовної свободи, до мистецтва.)
iii. п'єса б. шоу на світовій сцені. (п'єса б. шоу швидко здобула популярність. окрім того, сюжет "пігмаліона" став основою мюзиклу "моя прекрасна леді", а за його мотивами створено фільм- "галатея".)
СНЕГУРОЧКА весенняя сказка в четырех действиях с прологом
Действие происходит в стране берендеев в доисторическое время.
Пролог на Красной горке, вблизи Берендеева посада, столицы
царя Берендея. Первое действие в заречной слободе Берендеевке.
Второе действие во дворце царя Берендея. Третье действие в
заповедном лесу. Четвертое действие в Ярилиной долине.
В царстве Берендея из басни А.Н. Островского "Снегурочка" люди живут по чести и справедливости, стараются не разгневать богов.
Царь Берендей – это персонаж, впервые появившийся в мифологии, после уже упоминаемый в сказках знаменитых писателей. У А.Н. Островского была написана и сказка с участием данного персонажа, которая получила название «Снегурочка».В царстве Берендея люди живут по законам совести и чести, стараются не вызвать гнев богов. Здесь очень большое значение придается красоте. Ценится красота окружающего мира, красота девушек, цветов, песен. Не случайно певец любви Лель оказывается столь популярен. Он как бы олицетворяет молодость, пылкость, горячность.
Сам царь Берендей символизирует народную мудрость. Он прожил на свете немало, поэтому знает очень многое. Царь беспокоится о своем народе, ему кажется, что в сердцах людей появляется что-то недоброе:
В сердцах людей заметил я остуду
Немалую; горячности любовной
Не вижу я давно у берендеев.
Исчезло в них служенье красоте;
Не вижу я у молодежи взоров,
Увлажненных чарующею страстью;
Не вижу дев задумчивых, глубоко
Вздыхающих. На глазках с поволокой
Возвышенной тоски любовной нет,
А видятся совсем другие страсти:
Тщеславие, к чужим нарядам зависть
И прочее.
О каких ценностях думает царь Берендей? Его не беспокоят деньги и власть. Он заботится о сердцах и душах своих подданных. Рисуя царя именно таким, Островский желает показать идеальную картинку сказочного общества. Только в сказке люди могут быть так добры, благородны и честны. И это намерение писателя в изображении сказочной идеальной действительности согревает душу читателя, заставляет задуматься о прекрасном и возвышенном.
Действительно, сказка “Снегурочка” с увлечением читается в любом возрасте. А после ее прочтения появляется мысль о ценности таких человеческих качеств, как духовная красота, верность и любовь. Островский во многих своих произведениях говорит о любви.
Но в “Снегурочке” разговор ведется совершенно особым образом. В форме волшебной сказки читателю преподносятся великие истины о непреходящей ценности любви.
Идеальное царство берендеев живет так счастливо именно потому, что умеет ценить любовь. Потому-то боги так милостивы к берендеям. И стоит нарушить закон, оскорбить великое чувство любви, чтобы свершилось что-то ужасное. Все девушки и парни Берендеева царства недовольны Снегурочкой потому, что она не знает человеческих чувств, которые волнуют каждого из них: ни любви, ни дружбы, ни привязанности, ни благодарности. Им не по душе и то, что она разрушила счастье Купавы, не испытывая любви к Мизгирю.
Именно в изгнании видят берендеи самое страшное наказание для провинившегося человека В царстве нет кровавых законов.
Мизгиря судят за то, что он предал любовь Купавы. Купава была ему верна, любила жениха и ничем его не обидела. Пленившись красотой Снегурочки, Мизгирь отверг невесту, которую уже хотел вести под венец, — это для берендеев было ТЯЖ-ким грехом. И за этот грех его ждет страшное наказание — изгнание. Изгнание было страшно потому, что никто не знал, что его ждет за границами Берендеева царства в чужом и неведомом мире. Этого неведомого мира боялись все берендеи.
i. античний міф — основа п'єси б. шоу "пігмаліон". (1913 р. побачила світ п'єса б. шоу "пігмаліон". автор назвав її "романом на п'ять актів" і присвятив відомій актрисі кемпбелл — першій виконавиці ролі елізи дулітл. в основу п'єси покладено античний міф про скульптора пігмаліона. він зневажав жінок, а на перше місце у житті ставив мистецтво. якось він вирізьбив із слонової кістки статую морської богині галатеї. його творіння було настільки прекрасним і довершеним, що скульптор закохався у німу статую. пігмаліон попросив богиню афродіту оживити статую. богиня пішла назустріч творцеві і незабаром галатея стала дружиною пігмаліона. однак п'єса б. шоу далека від художнього переказу античного міфу. вона збагачена авторськими доробками, художньо довершена, хоча основна думка міфу збережена.)
ii. провідна думка п'єси б. шоу "пігмаліон". (вона є єдиною що для міфу, що для п'єси б. шоу: погляди людини не можуть бути сталими і незмінними, життєві обставини змінюють і саму людину. позбавлений форми шматок глини в руках справжнього митця може стати витвором мистецтва. сила його — безмежна, адже саме мистецтво пробуджує духовну сутність людини і наділяє її красою і внутрішньою свободою.)
1. основна сюжетна лінія п'єси б. шоу. (двоє вчених — знавець фонетики хігінс і його шанувальник з індії пікерінг — стали свідками брутальної розмови квіткарки з молодим паном. знавець фонетики був вражений вимовою квіткарки, бо "з такою вимовою сиді повік у канаві". щось його змушує сказати співрозмовникові, що, попрацювавши над мовою дівчини, він міг би перетворити її на герцогиню, а вже покоївкою чи продавчинею вона б могла легко влаштуватися на роботу. дівчина почула ці слова і наступного дня прибула до лабораторії хігінса з проханням давати їй уроки фонетики. вона навіть обіцяла заплатити вченому. хігінс хотів відмовитися від набридливої квіткарки, але пікерінг нагадав йому вчорашню розмову і запропонував експериментальним шляхом перевірити, чи зможе хігінс за три місяці зробити з вульгарної квіткарки герцогиню і ввести в оману світське товариство її бездоганною вимовою. хігінс погодився і взявся за тяжку працю. експеримент вийшов вдалий. і це відповідало переконанням самого драматурга, що мистецтво здатне творити чудеса. професор фонетики допоміг елізі дулітл досконало опанувати ійську літературну мову, манери світських панн і стати схожою на справжню леді.)
2. парадоксальність змісту п'єси б. шоу. (п'єсою "пігмаліон" б. шоу довів, що люди з народу'аж ніяк не поступаються перед представниками світського товариства запасом творчих сил і енергії. якщо бідність і робить людину духовно збіднілою, то за певних обставин у ній можуть пробудитися небачені можливості для вдосконалення. проте головний парадокс — парадокс людини — залишається автором нерозгаданим. п'єса спонукає глядача дискутувати і висловлювати припущення щодо подальшої долі елізи дулітл. та який би шлях вона не обрала в житті після науки у професора фонетики, брутальною, духовно бідною і приниженою вона вже ніколи не буде. душа її відкрилася до краси, духовної свободи, до мистецтва.)
iii. п'єса б. шоу на світовій сцені. (п'єса б. шоу швидко здобула популярність. окрім того, сюжет "пігмаліона" став основою мюзиклу "моя прекрасна леді", а за його мотивами створено фільм- "галатея".)
СНЕГУРОЧКА весенняя сказка в четырех действиях с прологом
Действие происходит в стране берендеев в доисторическое время.
Пролог на Красной горке, вблизи Берендеева посада, столицы
царя Берендея. Первое действие в заречной слободе Берендеевке.
Второе действие во дворце царя Берендея. Третье действие в
заповедном лесу. Четвертое действие в Ярилиной долине.
В царстве Берендея из басни А.Н. Островского "Снегурочка" люди живут по чести и справедливости, стараются не разгневать богов.
Царь Берендей – это персонаж, впервые появившийся в мифологии, после уже упоминаемый в сказках знаменитых писателей. У А.Н. Островского была написана и сказка с участием данного персонажа, которая получила название «Снегурочка».В царстве Берендея люди живут по законам совести и чести, стараются не вызвать гнев богов. Здесь очень большое значение придается красоте. Ценится красота окружающего мира, красота девушек, цветов, песен. Не случайно певец любви Лель оказывается столь популярен. Он как бы олицетворяет молодость, пылкость, горячность.
Сам царь Берендей символизирует народную мудрость. Он прожил на свете немало, поэтому знает очень многое. Царь беспокоится о своем народе, ему кажется, что в сердцах людей появляется что-то недоброе:
В сердцах людей заметил я остуду
Немалую; горячности любовной
Не вижу я давно у берендеев.
Исчезло в них служенье красоте;
Не вижу я у молодежи взоров,
Увлажненных чарующею страстью;
Не вижу дев задумчивых, глубоко
Вздыхающих. На глазках с поволокой
Возвышенной тоски любовной нет,
А видятся совсем другие страсти:
Тщеславие, к чужим нарядам зависть
И прочее.
О каких ценностях думает царь Берендей? Его не беспокоят деньги и власть. Он заботится о сердцах и душах своих подданных. Рисуя царя именно таким, Островский желает показать идеальную картинку сказочного общества. Только в сказке люди могут быть так добры, благородны и честны. И это намерение писателя в изображении сказочной идеальной действительности согревает душу читателя, заставляет задуматься о прекрасном и возвышенном.
Действительно, сказка “Снегурочка” с увлечением читается в любом возрасте. А после ее прочтения появляется мысль о ценности таких человеческих качеств, как духовная красота, верность и любовь. Островский во многих своих произведениях говорит о любви.
Но в “Снегурочке” разговор ведется совершенно особым образом. В форме волшебной сказки читателю преподносятся великие истины о непреходящей ценности любви.
Идеальное царство берендеев живет так счастливо именно потому, что умеет ценить любовь. Потому-то боги так милостивы к берендеям. И стоит нарушить закон, оскорбить великое чувство любви, чтобы свершилось что-то ужасное. Все девушки и парни Берендеева царства недовольны Снегурочкой потому, что она не знает человеческих чувств, которые волнуют каждого из них: ни любви, ни дружбы, ни привязанности, ни благодарности. Им не по душе и то, что она разрушила счастье Купавы, не испытывая любви к Мизгирю.
Именно в изгнании видят берендеи самое страшное наказание для провинившегося человека В царстве нет кровавых законов.
Мизгиря судят за то, что он предал любовь Купавы. Купава была ему верна, любила жениха и ничем его не обидела. Пленившись красотой Снегурочки, Мизгирь отверг невесту, которую уже хотел вести под венец, — это для берендеев было ТЯЖ-ким грехом. И за этот грех его ждет страшное наказание — изгнание. Изгнание было страшно потому, что никто не знал, что его ждет за границами Берендеева царства в чужом и неведомом мире. Этого неведомого мира боялись все берендеи.
Объяснение: