Восстание Пугачёва (Крестьянская война 1773—1775 годов, Пугачёвщина, Пугачёвский бунт, Пугачёвское восстание, Восстание Емельяна Пугачёва) — восстание яицких казаков, переросшее в полномасштабную войну казаков, крестьян и народов Урала и Поволжья с правительством императрицы Екатерины II. При этом классовый характер восстания до сих пор является предметом научной полемики. Историки Е. В. Анисимов, А. Б. Каменский и В. В. Шелохаев, оценивая этническую, социальную природу и характер восстания, называют его «гражданской войной»[3].
В довготривалій боротьбі за свою національну ідентичність український народ виявляв не лише героїзм та волю до перемоги, а й розвивав критичне світосприймання. Це було своєрідним засобом духовного утвердження і самозахисту. Національна специфіка гумору є історично змінною, вона обумовлена постійними зрушеннями в соціально-політичному та економічному житті народу. Однак вивчення сміхової культури в історичному контексті ще не стало предметом глибинної уваги істориків. А між тим жарти добре розкривають вдачу людей. Про це добре сказав славетний давньогрецький філософ і історик Плутарх. У своєму життєписі Олександра Македонського він писав «часто . слово чи жарт краще розкривають вдачу людини, ніж битви .»
Восстание Пугачёва (Крестьянская война 1773—1775 годов, Пугачёвщина, Пугачёвский бунт, Пугачёвское восстание, Восстание Емельяна Пугачёва) — восстание яицких казаков, переросшее в полномасштабную войну казаков, крестьян и народов Урала и Поволжья с правительством императрицы Екатерины II. При этом классовый характер восстания до сих пор является предметом научной полемики. Историки Е. В. Анисимов, А. Б. Каменский и В. В. Шелохаев, оценивая этническую, социальную природу и характер восстания, называют его «гражданской войной»[3].