На маленькій, низенькій яблуньці цілий день любило сидіти сонце. Цвіту цієї весни на деревці було зовсім трішки, лише кілька рожево-білих квіточок радували бабцю Марію. Посадила вона яблуньку та й тішиться, плодів чекає.
У червні якось випадково побачила старенька троє яблучок. Вони сором’язливо трималися на гіллі. Радощам не було меж! Щодня плоди грілися на сонці, гойдалися на вітрі й міцно трималися хвостиками за життя!
А в серпні яблука зовсім набралися сили, почервоніли, стали соковитими. Яблунька стоїть край подвір’я і однією кроною дивиться на вулицю, де їдуть машини, поспішають у справах дорослі, тупотять до школи першачки.
Сергійко йшов додому, ніс важкого портфеля й ні про що не думав собі роздивлявся навкруг. Побачив яблуньку, вона лиш благословила на світ свої плоди. Зірвав яблуко, друге, третє… Надкусив одне, скривився, повикидав у бур’яни.
Подивилася старенька на яблуньку, обмацала кожну гілочку. Немає яблучок! Покотилися сльози… А Сергій ні про що не думав пішов додому (За Т. Зелінською).
II. Виконайте завдання до тексту.
1. Знайдіть у тексті окличні речення. Що виражає кожне з них (оклик, погрозу, захоплення, радість, жаль)? Прочитайте їх з відповідною інтонацією.
2. Знайдіть речення зі сполучниками і, й, та. Що з'єднує кожен сполучник; однорідні члени речення чи частини складного речення?
3. Випишіть два складних речення і виконайте письмово їхній синтаксичний розбір.
4. Знайдіть одне речення, яке складається тільки з граматичної основи Поширте його другорядними членами речення.
5. Випишіть словосполучення з першого речення.
6. Про що думала бабуся? Запишіть її думки у формі речення з прямою мовою. Накресліть схему цього речення.
171 Розгляньте репродукцію картини «Казкове місто». Чому вона так називається? Складіть і запишіть за картиною такі речення: а) з однорідними членами та узагальнювальним словом; б) зі вставним словом; в) складне; г) з прямою мовою.
В. Рекуненко. Казкове місто
172 Напишіть невелике оповідання або казку (8-10 речень) за поданим початком, увівши до нього діалог.
Василь і Ксеня пішли в ліс по ягоди. І хоч їм здавалося, що вони трошки походили, але незчулися, як почало вечоріти. Тільки тоді діти побачили, що вже блукають у незнайомому місці…
173 Самооцінка Продовжте усно фрази.
1. Під час вивчення теми «Відомості із синтаксису та пунктуації» я дізнався (дізналася) багато нового. Наприклад, як …
2. Найлегшим під час опрацювання матеріалу для мене було …
3. Свої знання з теми я б оцінив (оцінила) на …
Для вас, допитливі!
Удосконалювати свої знання мови можна скрізь, навіть… у космосі. Саме так роблять герої фантастичної повісті Івана Ющука «Троє на Місяці». Це книжка про захоплюючі пригоди школярів на Місяці, про те, як вони, опановуючи основи космонавтики, розширюють свій світогляд, загальноосвітній рівень, зокрема й культуру рідної мови.
Про те, що вам найбільше сподобалося в цій книжці, розкажіть однокласникам.
Готуємося до тематичного оцінювання
Виконайте тестові завдання.
Перевірте виконання, користуючись відповідями в додатку
1. Звертання с в реченні
А Настали осінні, тихі та смутні дні, коли сонце світить і не гріє (С. Васильченко).
Б Я пригорнусь до тебе піснею і яворами, золотими крильми пшениці, тінявими ярами (Д. Павличко).
В Намалюй, зимова нічко, білосніжні сни (3. Мороз).
Г Хтось, може, винен перед ними (Л. Костенко).
2. Однорідні члени є в реченні
А Десь там матуся в обіймах втоми виходить зустрічать мене на шлях (О. Довгоп’ят).
Б Схилились вишні в розпачі німім і ронять цвіт весільний у калюжу (Л. Ґудзь).
В Дзвенить у зорях небо чисте, палає синім льодом шлях (Д. Павличко).
Г Повітря склом виблискує ламким, і тиша ніжно дзвонить над полями (М. Рильський).
3. Складним є речення
А Засинає місто після праці під нічною ковдрою (М. Боровко ).
Б І земля, і вода, і повітря - все поснуло (М. Коцюбинський).
В На воді лежали широкі темно-зелені листки латаття, а поміж них жовтіли голівки лілей (Д. Ткач).
Г Падала водяна лавина, розплющувалася об асфальт (Є. Шморгун).
4
Б Сміються в сонці золотому річки, і села, і поля (Олександр Олесь).
В Осінній сад ще яблучка глядить, листочок-два гойдає на гілляках (Л. Костенко).
Г Здрастуй, моя прадідівська хато (О. Білаш).
Бабуся по Віталика принести води з криниці.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ
и відповідають? Наведіть приклади.
5. Розкажіть про вживання розділових знаків у реченнях з однорідними членами.
6. Які групи вставних слів ви знаєте? Наведіть приклади двох речень із вставними словами.
Одной из проблем, которые волновали и, очевидно, будут волновать человечество на протяжении всех веков его существования, является проблема взаимоотношений человека и природы. Тончайший лирик и прекрасный знаток природы Афанасий Афанасьевич Фет так сформулировал ее в середине XIX века: “Только человек, и только он один во всем мироздании, чувствует потребность спрашивать, что такое окружающая его природа? Откуда все это? Что такое он сам? Откуда? Куда? Зачем? И чем выше человек, чем могущественнее его нравственная природа, тем искреннее возникают в нем эти вопросы”. О том, что человек и природа связаны неразрывными нитями, писали и говорили в веке все наши классики, а философы конца XIX — начала XX века даже установили связь между национальным характером и образом жизни русского человека, природой, среди которой он живет. . Погибающее Аральское море и Чернобыль, загрязненный Байкал и высыхающие реки, наступающие на плодородные земли пустыни и страшные болезни, появившиеся только в XX веке, — вот лишь немногие “плоды” человеческих рук. А таких, как Астров, слишком мало, чтобы остановить разрушающую деятельность людей. Тревожно зазвучали голоса Троепольского и Васильева, Айтматова и Астафьева, Распутина и Абрамова и многих, многих других. И возникают в русской литературе зловещие образы “архаровцев”, “браконьеришек”, “туристов-транзистор-щиков”, которым “сделались подвластны необъятные просторы”. “На просторах” они так резвятся, что за ними, как после Мамаева войска, — сожженные леса, загаженный берег, дохлая от взрывчатки и отравы рыба”. Люди эти потеряли связь с землей, на которой они родились и выросли. Голос сибирского писателя Валентина Распутина в повести “Пожар” звучит гневно и обличающе против людишек, которые не помнят родства своего, своих корней, истока жизни. Пожар как возмездие, обличение, как сжигающий огонь, уничтожающий на скорую руку построенное жилье: “Горят лес-промхозовские склады в деревне Сосновка”. Повесть, по замыслу писателя, созданная как продолжение “Прощания с Матерой”, говорит о судьбе тех, кто ...предал свою землю, природу, самую человеческую суть. Природа беззащитна, она нуждается в нашей Но как порой обидно за человека, который отворачивается, забывает о ней, обо всем добром и светлом, что только есть в ее недрах, и ищет свое счастье в ложном и пустом. Как часто мы не прислушиваемся, не хотим слышать сигналы, которые она без устали посылает нам. Свои размышления я хочу завершить словами из рассказа Виктора Астафьева “Падение листа”: “Пока падал лист; пока он достиг земли, лег на нее, сколько же родилось и умерло на земле людей? Сколько произошло радостей, любви, горя, бед? Сколько пролилось слез и крови? Сколько свершилось подвигов и предательств? Как постигнуть все это?
На маленькій, низенькій яблуньці цілий день любило сидіти сонце. Цвіту цієї весни на деревці було зовсім трішки, лише кілька рожево-білих квіточок радували бабцю Марію. Посадила вона яблуньку та й тішиться, плодів чекає.
У червні якось випадково побачила старенька троє яблучок. Вони сором’язливо трималися на гіллі. Радощам не було меж! Щодня плоди грілися на сонці, гойдалися на вітрі й міцно трималися хвостиками за життя!
А в серпні яблука зовсім набралися сили, почервоніли, стали соковитими. Яблунька стоїть край подвір’я і однією кроною дивиться на вулицю, де їдуть машини, поспішають у справах дорослі, тупотять до школи першачки.
Сергійко йшов додому, ніс важкого портфеля й ні про що не думав собі роздивлявся навкруг. Побачив яблуньку, вона лиш благословила на світ свої плоди. Зірвав яблуко, друге, третє… Надкусив одне, скривився, повикидав у бур’яни.
Подивилася старенька на яблуньку, обмацала кожну гілочку. Немає яблучок! Покотилися сльози… А Сергій ні про що не думав пішов додому (За Т. Зелінською).
II. Виконайте завдання до тексту.
1. Знайдіть у тексті окличні речення. Що виражає кожне з них (оклик, погрозу, захоплення, радість, жаль)? Прочитайте їх з відповідною інтонацією.
2. Знайдіть речення зі сполучниками і, й, та. Що з'єднує кожен сполучник; однорідні члени речення чи частини складного речення?
3. Випишіть два складних речення і виконайте письмово їхній синтаксичний розбір.
4. Знайдіть одне речення, яке складається тільки з граматичної основи Поширте його другорядними членами речення.
5. Випишіть словосполучення з першого речення.
6. Про що думала бабуся? Запишіть її думки у формі речення з прямою мовою. Накресліть схему цього речення.
171 Розгляньте репродукцію картини «Казкове місто». Чому вона так називається? Складіть і запишіть за картиною такі речення: а) з однорідними членами та узагальнювальним словом; б) зі вставним словом; в) складне; г) з прямою мовою.
В. Рекуненко. Казкове місто
172 Напишіть невелике оповідання або казку (8-10 речень) за поданим початком, увівши до нього діалог.
Василь і Ксеня пішли в ліс по ягоди. І хоч їм здавалося, що вони трошки походили, але незчулися, як почало вечоріти. Тільки тоді діти побачили, що вже блукають у незнайомому місці…
173 Самооцінка Продовжте усно фрази.
1. Під час вивчення теми «Відомості із синтаксису та пунктуації» я дізнався (дізналася) багато нового. Наприклад, як …
2. Найлегшим під час опрацювання матеріалу для мене було …
3. Свої знання з теми я б оцінив (оцінила) на …
Для вас, допитливі!
Удосконалювати свої знання мови можна скрізь, навіть… у космосі. Саме так роблять герої фантастичної повісті Івана Ющука «Троє на Місяці». Це книжка про захоплюючі пригоди школярів на Місяці, про те, як вони, опановуючи основи космонавтики, розширюють свій світогляд, загальноосвітній рівень, зокрема й культуру рідної мови.
Про те, що вам найбільше сподобалося в цій книжці, розкажіть однокласникам.
Готуємося до тематичного оцінювання
Виконайте тестові завдання.
Перевірте виконання, користуючись відповідями в додатку
1. Звертання с в реченні
А Настали осінні, тихі та смутні дні, коли сонце світить і не гріє (С. Васильченко).
Б Я пригорнусь до тебе піснею і яворами, золотими крильми пшениці, тінявими ярами (Д. Павличко).
В Намалюй, зимова нічко, білосніжні сни (3. Мороз).
Г Хтось, може, винен перед ними (Л. Костенко).
2. Однорідні члени є в реченні
А Десь там матуся в обіймах втоми виходить зустрічать мене на шлях (О. Довгоп’ят).
Б Схилились вишні в розпачі німім і ронять цвіт весільний у калюжу (Л. Ґудзь).
В Дзвенить у зорях небо чисте, палає синім льодом шлях (Д. Павличко).
Г Повітря склом виблискує ламким, і тиша ніжно дзвонить над полями (М. Рильський).
3. Складним є речення
А Засинає місто після праці під нічною ковдрою (М. Боровко ).
Б І земля, і вода, і повітря - все поснуло (М. Коцюбинський).
В На воді лежали широкі темно-зелені листки латаття, а поміж них жовтіли голівки лілей (Д. Ткач).
Г Падала водяна лавина, розплющувалася об асфальт (Є. Шморгун).
4
Б Сміються в сонці золотому річки, і села, і поля (Олександр Олесь).
В Осінній сад ще яблучка глядить, листочок-два гойдає на гілляках (Л. Костенко).
Г Здрастуй, моя прадідівська хато (О. Білаш).
Бабуся по Віталика принести води з криниці.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ
и відповідають? Наведіть приклади.
5. Розкажіть про вживання розділових знаків у реченнях з однорідними членами.
6. Які групи вставних слів ви знаєте? Наведіть приклади двох речень із вставними словами.
Объяснение:
О том, что человек и природа связаны неразрывными нитями, писали и говорили в веке все наши классики, а философы конца XIX — начала XX века даже установили связь между национальным характером и образом жизни русского человека, природой, среди которой он живет.
.
Погибающее Аральское море и Чернобыль, загрязненный Байкал и высыхающие реки, наступающие на плодородные земли пустыни и страшные болезни, появившиеся только в XX веке, — вот лишь немногие “плоды” человеческих рук. А таких, как Астров, слишком мало, чтобы остановить разрушающую деятельность людей.
Тревожно зазвучали голоса Троепольского и Васильева, Айтматова и Астафьева, Распутина и Абрамова и многих, многих других. И возникают в русской литературе зловещие образы “архаровцев”, “браконьеришек”, “туристов-транзистор-щиков”, которым “сделались подвластны необъятные просторы”. “На просторах” они так резвятся, что за ними, как после Мамаева войска, — сожженные леса, загаженный берег, дохлая от взрывчатки и отравы рыба”. Люди эти потеряли связь с землей, на которой они родились и выросли.
Голос сибирского писателя Валентина Распутина в повести “Пожар” звучит гневно и обличающе против людишек, которые не помнят родства своего, своих корней, истока жизни. Пожар как возмездие, обличение, как сжигающий огонь, уничтожающий на скорую руку построенное жилье: “Горят лес-промхозовские склады в деревне Сосновка”. Повесть, по замыслу писателя, созданная как продолжение “Прощания с Матерой”, говорит о судьбе тех, кто ...предал свою землю, природу, самую человеческую суть.
Природа беззащитна, она нуждается в нашей Но как порой обидно за человека, который отворачивается, забывает о ней, обо всем добром и светлом, что только есть в ее недрах, и ищет свое счастье в ложном и пустом. Как часто мы не прислушиваемся, не хотим слышать сигналы, которые она без устали посылает нам.
Свои размышления я хочу завершить словами из рассказа Виктора Астафьева “Падение листа”: “Пока падал лист; пока он достиг земли, лег на нее, сколько же родилось и умерло на земле людей? Сколько произошло радостей, любви, горя, бед? Сколько пролилось слез и крови? Сколько свершилось подвигов и предательств? Как постигнуть все это?