Характеристика печорина по плану:
1. определение места героя среди других персонажей.
2. степень участия и его роль в конфликте.
3. анализ имени.
4. портрет. внешний облик, как он дан автором и в восприятии других персонажей.
5. речевая характеристика.
6. описание предметов быта, жилища, одежды, условий жизни как средство самовыражения героя.
7. семья, полученное воспитание, жизни. род занятий.
8. черты характера. эволюция личности в процессе развития сюжета.
9. поступки и мотивы поведения, в которых герой проявляет себя наиболее ярко.
10. прямая авторская характеристика. отношение к герою других персонажей произведения.
11. сопоставление с другими персонажами или героем другого автора.
12. оценка персонажа его современниками.
13. герой как порождение своей эпохи и выразитель определенного мировоззрения. определение типического и индивидуального в герое.
14. ваше личное отношение к персонажу и такому типу людей в жизни.
ответ: очистка Авгиевы конюшни
эта история для меня самая правдивая и самая лучшая история. но почему-то , ведущая модератор УХ16 после свою трудной работы удалила мой ответ прочитав это копия какой-то сайта.
У Авгия была огромные стада скота и тоже лощадей , его конюшнях накопилось огромное количество навоза, и Еврисфей поручил Гераклу всё это убрать, чтобы унизить его грязной работой. но Геракл нашёл выход: Геракл разобрал одну из стен конюшен, отвёл воду из близлежащих река, и та вымыла навоз. после того Геракл поставил стену на свою место!
отметите что этот ответ как лучщий
Объяснение:
Якраз у поемі лорда Байрона "Мазепа" мало не центральною стала фантастична любовна історія, що її запустив в обіг Мазепин недоброзичливець при дворі польського короля.
Ця оповідка потім мандрувала із сюжету в сюжет, від одного автора до іншого. Нібито ревнивий чоловік, вистеживши Мазепу на таємному побаченні зі своєю дружиною, прив'язав коханця до спини дикого необ'їждженого коня - і той помчав степами на схід, в Україну.
Байрон компонує свою поему як розповідь самого героя про цю подію шведському королю Карлу ХІІ у таборі після полтавської битви й акцентує мотив його величної помсти: "Старий безумець! Він мені // Проклав дорогу до престолу".
Далі легенда розгортається у згоді з романтичними ідеалами й уявленнями.
Приреченого рятує юна красуня, він наснажується потугою рідної землі. (Адже це романтики при початку позаминулого століття підносять національну ідею, уславлюють порив до свободи й права виняткової особистості. Українські реалії давали багато матеріалу для таких інтерпретацій).
Мазепа
Підпис до фото,
Іван Мазепа на купюрі в 10 гривень. Деякі експерти сумніваються, що це портрет саме Мазепи
Жадоба помсти стократ примножує сили - і вродливий шукач любовних пригод стає врешті-решт великим державцем.
У ХVІІІ столітті Україна особливо цікавила західних митців, дипломатів і політиків. Тоді з'явилося багато мандрівницьких описів, аґентурних інформацій, історичних досліджень та художніх текстів.
Козацька держава сприймалася як "брама Європи", порубіжжя, бастіон свободи у боротьбі з московською тиранією. Українська звитяга мала наснажити вичахлі ідеали "старого" континенту.
У фіналі поеми Байрона саркастично протиставлено бездоганного в своєму героїзмі, невтомного й незламного старого гетьмана - і нездатного до відчайдушної боротьби молодого шведського короля.
Неймовірні спогади Мазепи, його розповідь про авантюрні пригоди й шалене протистояння злій, неприхильній долі - усе це вже не може захопити втомленого й знеможеного Карла.
Оповідач не почув ніякої відповіді від свого слухача - "Король бо спав уже з годину".
Порозуміння між надто зосередженим на собі самому Заходом та Україною, що опинилася в ролі пасербиці історії, хоча захищала якраз універсальні європейські цінності, досягалося не надто добре.
І в цьому сенсі реакція Карла ХІІ на почуте звичайно ж була для Байрона метафорою байдужості, прикрої оспалості й апатії західного світу.