Життя — це складне і важке ремесло, і треба докласти чимало зусиль, щоб навчитися йому.
О. Бальзак
Прочитавши однин з найвідоміших творів Оноре де Бальзака, повість «Гобсек», я замислився над багатьма питаннями: чому прагнення Гобсека ствердитися у житті та суспільстві привели до однієї єдиної пристрасті — нескінченого накопичення золота? Яким чином у героєві поєдналися дві такі різні людини, як скнара і філософ? Чому важке життя зробили Гобсека не наділили його мудрістю а лише зробили жадібним? Та й ще багато «чому?» і «як?».
Яким би не став головний герой повісті, але він добре засвоїв таке важке ремесло, як життя. Я вважаю, що у нього є чому повчитися. Адже Гобсек був надзвичайно працьовитим, він мав велику силу волі і проникливий розум. Він вчився на своїх помилках, з яких витягав максимум користі і потім двічі не помилявся в такій же самій ситуації. Та, на жаль, свої позитивні якості він прикладав не для того, щоб робити своє життя щасливим, а лише для того, щоб накопичувати багатство
Перенісши багато примх долі, Гобсек сформулював власні життєві принципи, яких і притримувався усе життя. Він не вірив ніяким переконанням, бо вони частіше усього залежали від обставин і часу, єдиним справжнім почуттям, яке було властиве людям, він вважав інстинкт самозбереження, а золото для нього було «найнадійніше земне благо», яке дає людині незалежно від її стану можливість «панувати над світом». І дуже шкода, що пристрасть до накопичення багатства перемогла в Гобсекові по-справжньому гарну людину, адже природою в ньому були закладені достоїнства та риси характеру, які б могли зробити його шановною людиною.
З погляду на історію про Гобсека, я можу сказати, що кожен з нас повинен вчитися жити. Треба вміти планувати своє майбутнє, вміти ставити перед собою реальну мету. Треба вміти працювати, вміти вчитися не на своїх, а на чужих помилках, треба прагнути до реалізації усіх своїх можливостей.
Особисто я бажаю відбутися у житті як справжня особистість. Я хочу, щоб мене поважали не тільки як гарного професіонала у своїй справі, а й просто як гідну та чесну людину. Я ні в якому разі не хочу, щоб головним для мене стали гроші, хоча при цьому планую заробляти стільки, скільки потрібно для того, щоб ні в чому не потребувати, словом, жити нормальним повноцінним життям.
В романе Льва Николаевича Толстого «Война и мир» есть такой персонаж как Пьер Безухов. Молодой человек был сыном самого богатого человека в России. В обществе его никто и никогда не воспринимал серьезно, над ним смеялись и не воспринимали всерьез все то, что он говорит.
После того как Безухов получает большое наследство светское общество сразу меняет к нему отношение. Они начинают любезничать с Пьером и заискивать перед ним. Пьер Безухов стал завидным женихом, каждая молоденькая девушка хотела стать его невестой.
Безухов очень хотел изменить мир к лучшему и искал единомышленников. Когда Пьер разочаровался в масонстве, он выбросил эту идею из головы. Попав под дурное влияние Курагина и Долохова, Пьер начинает растрачивать свою жизнь на гуляние и кураж. Его новый друг Курагин женит его на Элен.
Безухов очень радуется женитьбе на первой красавице, улыбчивой Элен. Вначале ему все нравится, но со временем он понимает, что Элен холодная и расчетливая. Пьер Безухов решает бросить ее ведь именно из-за Элен он разочаровывается в девушках.
Вскоре такая разгульная жизнь надоедает Безухову, и он решает заняться своими владениями. Он пытается придумать реформы и освободить крепостных, но они за столько лет в рабстве уже и не знают, как им жить свободными людьми. Крепостные не воспринимают Пьера всерьез и считают что он странный.
Когда в 1812 году начинается война, Безухов решает идти на фронт. Он наблюдает, как солдаты защищают свою Родину и как они страдают от действий Наполеона. Пьер Безухов так возненавидел Бонапарта, что решает его убить, но попадает в плен. Там он знакомится с простым солдатом и проводит в тюрьме месяц, где он многое переосмыслил. Пьер Безухов понял, что любой человек должен обрести свое счастье и стоит радоваться каждому мгновенью жизни.
После того как он жениться на Наташе Ростовой он поистине обретает счастье. Наташа стала для него другом, женой, матерью их детей и главным вдохновителем. Ростова во всем поддерживала Безухова и никогда его не осуждала.
Источник: Жизненный путь исканий Пьера Безухова в романе Война и мир Толстого сочинение
Життя — це складне і важке ремесло, і треба докласти чимало зусиль, щоб навчитися йому.
О. Бальзак
Прочитавши однин з найвідоміших творів Оноре де Бальзака, повість «Гобсек», я замислився над багатьма питаннями: чому прагнення Гобсека ствердитися у житті та суспільстві привели до однієї єдиної пристрасті — нескінченого накопичення золота? Яким чином у героєві поєдналися дві такі різні людини, як скнара і філософ? Чому важке життя зробили Гобсека не наділили його мудрістю а лише зробили жадібним? Та й ще багато «чому?» і «як?».
Яким би не став головний герой повісті, але він добре засвоїв таке важке ремесло, як життя. Я вважаю, що у нього є чому повчитися. Адже Гобсек був надзвичайно працьовитим, він мав велику силу волі і проникливий розум. Він вчився на своїх помилках, з яких витягав максимум користі і потім двічі не помилявся в такій же самій ситуації. Та, на жаль, свої позитивні якості він прикладав не для того, щоб робити своє життя щасливим, а лише для того, щоб накопичувати багатство
Перенісши багато примх долі, Гобсек сформулював власні життєві принципи, яких і притримувався усе життя. Він не вірив ніяким переконанням, бо вони частіше усього залежали від обставин і часу, єдиним справжнім почуттям, яке було властиве людям, він вважав інстинкт самозбереження, а золото для нього було «найнадійніше земне благо», яке дає людині незалежно від її стану можливість «панувати над світом». І дуже шкода, що пристрасть до накопичення багатства перемогла в Гобсекові по-справжньому гарну людину, адже природою в ньому були закладені достоїнства та риси характеру, які б могли зробити його шановною людиною.
З погляду на історію про Гобсека, я можу сказати, що кожен з нас повинен вчитися жити. Треба вміти планувати своє майбутнє, вміти ставити перед собою реальну мету. Треба вміти працювати, вміти вчитися не на своїх, а на чужих помилках, треба прагнути до реалізації усіх своїх можливостей.
Особисто я бажаю відбутися у житті як справжня особистість. Я хочу, щоб мене поважали не тільки як гарного професіонала у своїй справі, а й просто як гідну та чесну людину. Я ні в якому разі не хочу, щоб головним для мене стали гроші, хоча при цьому планую заробляти стільки, скільки потрібно для того, щоб ні в чому не потребувати, словом, жити нормальним повноцінним життям.
Объяснение:
В романе Льва Николаевича Толстого «Война и мир» есть такой персонаж как Пьер Безухов. Молодой человек был сыном самого богатого человека в России. В обществе его никто и никогда не воспринимал серьезно, над ним смеялись и не воспринимали всерьез все то, что он говорит.
После того как Безухов получает большое наследство светское общество сразу меняет к нему отношение. Они начинают любезничать с Пьером и заискивать перед ним. Пьер Безухов стал завидным женихом, каждая молоденькая девушка хотела стать его невестой.
Безухов очень хотел изменить мир к лучшему и искал единомышленников. Когда Пьер разочаровался в масонстве, он выбросил эту идею из головы. Попав под дурное влияние Курагина и Долохова, Пьер начинает растрачивать свою жизнь на гуляние и кураж. Его новый друг Курагин женит его на Элен.
Безухов очень радуется женитьбе на первой красавице, улыбчивой Элен. Вначале ему все нравится, но со временем он понимает, что Элен холодная и расчетливая. Пьер Безухов решает бросить ее ведь именно из-за Элен он разочаровывается в девушках.
Вскоре такая разгульная жизнь надоедает Безухову, и он решает заняться своими владениями. Он пытается придумать реформы и освободить крепостных, но они за столько лет в рабстве уже и не знают, как им жить свободными людьми. Крепостные не воспринимают Пьера всерьез и считают что он странный.
Когда в 1812 году начинается война, Безухов решает идти на фронт. Он наблюдает, как солдаты защищают свою Родину и как они страдают от действий Наполеона. Пьер Безухов так возненавидел Бонапарта, что решает его убить, но попадает в плен. Там он знакомится с простым солдатом и проводит в тюрьме месяц, где он многое переосмыслил. Пьер Безухов понял, что любой человек должен обрести свое счастье и стоит радоваться каждому мгновенью жизни.
После того как он жениться на Наташе Ростовой он поистине обретает счастье. Наташа стала для него другом, женой, матерью их детей и главным вдохновителем. Ростова во всем поддерживала Безухова и никогда его не осуждала.
Источник: Жизненный путь исканий Пьера Безухова в романе Война и мир Толстого сочинение