Хто з дійових осіб п'єси "пігмаліон" ставить такі запитання професору хіґґінсу: "я мушу знати, на яких умовах ця дівчина тут залишається. ви маєте намір щось їй платити? а що з нею буде по закінченню навчання? "
Пушкин описал Пугачёва в своем произведении "Капитанская дочка" с весьма интересной стороны. Это не просто руководитель восстания, но скорее главарь разбойничей банды, который подражает Гришке Отрепьеву, жестокому авантюристу, который убивает всех подряд, и не терпит никого, кто переходит ему дорогу. Пугачёв понимает, что от восстания не приходится ожидать победы, и чувствует себя загнанным зверем. Но стоит отметить, чем образ Пугачёва у Пушкина характерен - автор подчёркивает как великодушен и добр разбойник.
Міщанин-шляхтич» — не єдина п’єса Мольєра, в якій він висміює шляхту. Починаючи з перших своїх творів Жан-Батист Поклен (сценічне ім’я — Мольєр) спирався на народну творчість, народний гумор. І невідомо, чи став би він великим драматургом, якби не п’ятнадцятирічна школа життя, яку він пройшов під час подорожування з бродячим театром. Але не слід відкидати і ролі прекрасної освіти, одержаної ним у Клермонському колежі, що дало змогу увійти у найвищі суспільні кола і бути обізнаним в усіх сферах громадського життя. Як виходець із буржуазного середовища, Мольєр залишав за собою право висміювати його негативні риси, а як людина освічена, він здобув право на висміювання вад дворянських кіл.
Пушкин описал Пугачёва в своем произведении "Капитанская дочка" с весьма интересной стороны. Это не просто руководитель восстания, но скорее главарь разбойничей банды, который подражает Гришке Отрепьеву, жестокому авантюристу, который убивает всех подряд, и не терпит никого, кто переходит ему дорогу. Пугачёв понимает, что от восстания не приходится ожидать победы, и чувствует себя загнанным зверем. Но стоит отметить, чем образ Пугачёва у Пушкина характерен - автор подчёркивает как великодушен и добр разбойник.
Объяснение:
https://reedcafe.ru/blogs/obraz-pugachyova-u-pushkina-i-esenina
Міщанин-шляхтич» — не єдина п’єса Мольєра, в якій він висміює шляхту. Починаючи з перших своїх творів Жан-Батист Поклен (сценічне ім’я — Мольєр) спирався на народну творчість, народний гумор. І невідомо, чи став би він великим драматургом, якби не п’ятнадцятирічна школа життя, яку він пройшов під час подорожування з бродячим театром. Але не слід відкидати і ролі прекрасної освіти, одержаної ним у Клермонському колежі, що дало змогу увійти у найвищі суспільні кола і бути обізнаним в усіх сферах громадського життя. Як виходець із буржуазного середовища, Мольєр залишав за собою право висміювати його негативні риси, а як людина освічена, він здобув право на висміювання вад дворянських кіл.