" яснозеленій одежі, з розпущеними чорними з зеленим полиском косами,розправляє руки і проводить долонею по очах."
турботлива, добра.
"не руш! не руш! не ріж! не точи! се кров її. не пий же крові з сестроньки моєї."
хоче кохати
" часом заздрила на їх: так ніжно вони я не знаю нічого ніжного, окрім берези, за те ж її й сестрицею взиваю; "
мавка закохана
"ірка в серце впала"
як мавка думає про лукаша
" сам для мене світ, миліший, кращий, ніж той, що досі знала я, а й той покращав. відколи ми поє"
турботлива до природи
" руш, коханий,воно ж сире, ти ж бачиш."
мавка про їхнє кохання
" зневажай душі своєї цвіту, бо з нього вирослокохання наше! той цвіт від папороті чарівніший - він скарби творить, а не відкриває. у мене мов зродилось друге серце, як я його пізнала. в ту хвилину огнисте диво "
ревнує лукаша до килини
",нехай ся жінка більше не приходить,- я не люблю її: вона лукава як видра."
мавка отримує душу
" душу дав мені, як гострий ніж дає вербовій тихій гілці голос."
Умение прощать – это качество, свойство, которое нам в жизни сохранить дружеские, семейные отношения. В жизни бывают ситуации, когда мы можем обидеть человека словом или делом. Необязательно это делается нарочно. Может быть масса случаев, когда это происходит случайно или по той причине, что сложилась двусмысленная ситуация, которую трактовали не в нашу пользу. В жизни важно уметь просить прощение и прощать самому.
Нельзя на близких, любимых людей долго злиться. Нужно уметь отпустить ситуацию, самим стать добрее, смотреть на жизнь другими глазами. Злопамятных людей никто не любит. Жизнь – сложная штука. Никому еще не удавалось прожить ее ровно, не обидев никого. Однако к этому нужно стремиться. Важно вовремя признать свои ошибки и попросить прощения, первым пойти навстречу человеку.
Мы можем обидеть человека необдуманно, сказать лишнее, не задумываясь о последствиях. Если человек обижен, то это сразу отражается на его настроении: он недоволен, рассержен, в плохом настроении. Если человек попросил у нас прощения, то не нужно показывать худшие стороны своего характера. Лучше простить от чистого сердца и забыть ситуацию, как недоразумение, не возвращаясь к этому вопросу.
опис
" яснозеленій одежі, з розпущеними чорними з зеленим полиском косами,розправляє руки і проводить долонею по очах."
турботлива, добра.
"не руш! не руш! не ріж! не точи! се кров її. не пий же крові з сестроньки моєї."
хоче кохати
" часом заздрила на їх: так ніжно вони я не знаю нічого ніжного, окрім берези, за те ж її й сестрицею взиваю; "
мавка закохана
"ірка в серце впала"
як мавка думає про лукаша
" сам для мене світ, миліший, кращий, ніж той, що досі знала я, а й той покращав. відколи ми поє"
турботлива до природи
" руш, коханий,воно ж сире, ти ж бачиш."
мавка про їхнє кохання
" зневажай душі своєї цвіту, бо з нього вирослокохання наше! той цвіт від папороті чарівніший - він скарби творить, а не відкриває. у мене мов зродилось друге серце, як я його пізнала. в ту хвилину огнисте диво "
ревнує лукаша до килини
",нехай ся жінка більше не приходить,- я не люблю її: вона лукава як видра."
мавка отримує душу
" душу дав мені, як гострий ніж дає вербовій тихій гілці голос."
Нельзя на близких, любимых людей долго злиться. Нужно уметь отпустить ситуацию, самим стать добрее, смотреть на жизнь другими глазами. Злопамятных людей никто не любит. Жизнь – сложная штука. Никому еще не удавалось прожить ее ровно, не обидев никого. Однако к этому нужно стремиться. Важно вовремя признать свои ошибки и попросить прощения, первым пойти навстречу человеку.
Мы можем обидеть человека необдуманно, сказать лишнее, не задумываясь о последствиях. Если человек обижен, то это сразу отражается на его настроении: он недоволен, рассержен, в плохом настроении. Если человек попросил у нас прощения, то не нужно показывать худшие стороны своего характера. Лучше простить от чистого сердца и забыть ситуацию, как недоразумение, не возвращаясь к этому вопросу.