Некрасов является великим русским поэтом, имя которого золотыми буквами вписано в русскую и мировую литературу. Наследник Пушкина и Лермонтова, он сблизил поэзию с жизнью народа. Он писал в 40-е годы, в ту тяжелую пору, когда крепостное право стало невыносимым для русского народа. Некрасов был поэтом-реалистом, он был первым, кто с такой прямотой и резкостью раскрыл перед читателями картины из жизни народа, изобразив убогую деревню с ее нищетой и печалью, как бы покрывающей ее туманным облаком «несжатую полосу» и крестьянина, которому «моченьки нет». Поэт откликнулся на страдания простого человека. Стихи Некрасова имели большой успех, все чувствовали, что, появился поэт, которого еще не было на Руси. В своих стихах он обвинил самодержавие и высказал свою любовь к народу, веру в прекрасное будущее России.
Тема «Маруся»: зображення життя і побуту українського народу кінця XVIII - початку XIX ст., відтворення його душевної краси й високої моральної чистоти,
Ідея «Маруся»: уславлення внутрішньої та зовнішньої краси, щирості, чесності, доброти, палкого почуття кохання простих українських людей,
Художній напрям «Маруся»: характерні ознаки сентименталізму і риси реалізму.
Герої: Маруся, Василь, Наум Дрот і його дружина Настя (Марусині батьки), Олена (Марусина подруга).
Композиція «Маруся»: події відбуваються у хронологічній послідовності.
Лише одна сюжетна лінія — чисте, вірне, нещасливе кохання дочки заможних селян Марусі й бідного ремісника-рекрута Василя.
Сюжет повісті поданий послідовно, без екскурсів у минуле й майбутнє:
експозиція (християнський роздум про минущість усього земного, знайомство з головними героями, сім’єю Наума Дрота);
зав ’язка (кохання з першого погляду Василя й Марусі);
розвиток дії (Василь просить руки дочки в Наума Дрота, який йому відмовляє; хлопець іде на заробітки; Маруся в гаю потрапляє під зливу, хворіє);
кульмінація (смерть Марусі);
розв’язка (постриг Василя в ченці, його смерть через тугу за коханою; утіха Марусиних батьків у праці, молитвах, смиренні й спілкуванні з Богом).Рід літератури: епос.
Тема «Маруся»: зображення життя і побуту українського народу кінця XVIII - початку XIX ст., відтворення його душевної краси й високої моральної чистоти,
Ідея «Маруся»: уславлення внутрішньої та зовнішньої краси, щирості, чесності, доброти, палкого почуття кохання простих українських людей,
Художній напрям «Маруся»: характерні ознаки сентименталізму і риси реалізму.
Герої: Маруся, Василь, Наум Дрот і його дружина Настя (Марусині батьки), Олена (Марусина подруга).
Композиція «Маруся»: події відбуваються у хронологічній послідовності.
Лише одна сюжетна лінія — чисте, вірне, нещасливе кохання дочки заможних селян Марусі й бідного ремісника-рекрута Василя.
Сюжет повісті поданий послідовно, без екскурсів у минуле й майбутнє:
експозиція (християнський роздум про минущість усього земного, знайомство з головними героями, сім’єю Наума Дрота);
зав ’язка (кохання з першого погляду Василя й Марусі);
розвиток дії (Василь просить руки дочки в Наума Дрота, який йому відмовляє; хлопець іде на заробітки; Маруся в гаю потрапляє під зливу, хворіє);
кульмінація (смерть Марусі);
розв’язка (постриг Василя в ченці, його смерть через тугу за коханою; утіха Марусиних батьків у праці, молитвах, смиренні й спілкуванні з Богом).Композиційною особливістю є обрамлення сюжету повісті: початок і кінець тексту стає художньою рамкою, в якій оповідач висловлює повчальні сентенції, міркування, що допомагають збагнути ідею твору.
Проблематика «Маруся»:
батьків і дітей;
соціальної нерівності;
спроможності на глибокі почуття простих людей;
життя і смерті;
пошуків щастя.
Примітки: Образи Марусі та Василя відчутно ідеалізовані; автор вдається до психологізму в розкритті характерів — це яскраві ознаки сентименталізму. Найяскравіше втілені риси сентименталізму в образі Василя: психологічний стан закоханого хлопця, віщування серця під час розставання пари на кладовищі, важке переживання смерті коханої, добровільний відхід від мирського життя, смерть від туги тощо. Рисами реалізму в повісті є змалювання картин народного побуту, обрядів і звичаїв, відтворення тяжкого лиха — рекрутчини.
Некрасов является великим русским поэтом, имя которого золотыми буквами вписано в русскую и мировую литературу. Наследник Пушкина и Лермонтова, он сблизил поэзию с жизнью народа. Он писал в 40-е годы, в ту тяжелую пору, когда крепостное право стало невыносимым для русского народа. Некрасов был поэтом-реалистом, он был первым, кто с такой прямотой и резкостью раскрыл перед читателями картины из жизни народа, изобразив убогую деревню с ее нищетой и печалью, как бы покрывающей ее туманным облаком «несжатую полосу» и крестьянина, которому «моченьки нет». Поэт откликнулся на страдания простого человека. Стихи Некрасова имели большой успех, все чувствовали, что, появился поэт, которого еще не было на Руси. В своих стихах он обвинил самодержавие и высказал свою любовь к народу, веру в прекрасное будущее России.
Рід літератури: епос.
Жанр «Маруся»: соціально-побутова сентиментально-реалістична повість,
Тема «Маруся»: зображення життя і побуту українського народу кінця XVIII - початку XIX ст., відтворення його душевної краси й високої моральної чистоти,
Ідея «Маруся»: уславлення внутрішньої та зовнішньої краси, щирості, чесності, доброти, палкого почуття кохання простих українських людей,
Художній напрям «Маруся»: характерні ознаки сентименталізму і риси реалізму.
Герої: Маруся, Василь, Наум Дрот і його дружина Настя (Марусині батьки), Олена (Марусина подруга).
Композиція «Маруся»: події відбуваються у хронологічній послідовності.
Лише одна сюжетна лінія — чисте, вірне, нещасливе кохання дочки заможних селян Марусі й бідного ремісника-рекрута Василя.
Сюжет повісті поданий послідовно, без екскурсів у минуле й майбутнє:
експозиція (християнський роздум про минущість усього земного, знайомство з головними героями, сім’єю Наума Дрота);
зав ’язка (кохання з першого погляду Василя й Марусі);
розвиток дії (Василь просить руки дочки в Наума Дрота, який йому відмовляє; хлопець іде на заробітки; Маруся в гаю потрапляє під зливу, хворіє);
кульмінація (смерть Марусі);
розв’язка (постриг Василя в ченці, його смерть через тугу за коханою; утіха Марусиних батьків у праці, молитвах, смиренні й спілкуванні з Богом).Рід літератури: епос.
Жанр «Маруся»: соціально-побутова сентиментально-реалістична повість,
Тема «Маруся»: зображення життя і побуту українського народу кінця XVIII - початку XIX ст., відтворення його душевної краси й високої моральної чистоти,
Ідея «Маруся»: уславлення внутрішньої та зовнішньої краси, щирості, чесності, доброти, палкого почуття кохання простих українських людей,
Художній напрям «Маруся»: характерні ознаки сентименталізму і риси реалізму.
Герої: Маруся, Василь, Наум Дрот і його дружина Настя (Марусині батьки), Олена (Марусина подруга).
Композиція «Маруся»: події відбуваються у хронологічній послідовності.
Лише одна сюжетна лінія — чисте, вірне, нещасливе кохання дочки заможних селян Марусі й бідного ремісника-рекрута Василя.
Сюжет повісті поданий послідовно, без екскурсів у минуле й майбутнє:
експозиція (християнський роздум про минущість усього земного, знайомство з головними героями, сім’єю Наума Дрота);
зав ’язка (кохання з першого погляду Василя й Марусі);
розвиток дії (Василь просить руки дочки в Наума Дрота, який йому відмовляє; хлопець іде на заробітки; Маруся в гаю потрапляє під зливу, хворіє);
кульмінація (смерть Марусі);
розв’язка (постриг Василя в ченці, його смерть через тугу за коханою; утіха Марусиних батьків у праці, молитвах, смиренні й спілкуванні з Богом).Композиційною особливістю є обрамлення сюжету повісті: початок і кінець тексту стає художньою рамкою, в якій оповідач висловлює повчальні сентенції, міркування, що допомагають збагнути ідею твору.
Проблематика «Маруся»:
батьків і дітей;
соціальної нерівності;
спроможності на глибокі почуття простих людей;
життя і смерті;
пошуків щастя.
Примітки: Образи Марусі та Василя відчутно ідеалізовані; автор вдається до психологізму в розкритті характерів — це яскраві ознаки сентименталізму. Найяскравіше втілені риси сентименталізму в образі Василя: психологічний стан закоханого хлопця, віщування серця під час розставання пари на кладовищі, важке переживання смерті коханої, добровільний відхід від мирського життя, смерть від туги тощо. Рисами реалізму в повісті є змалювання картин народного побуту, обрядів і звичаїв, відтворення тяжкого лиха — рекрутчини.