Итоговая контрольная работа 1.Вставьте пропущенное слово: эпос – это ... литературы а) род б) жанр в) инструмент г) лирика 2. Фольклор – это а) устное народное творчество б) древнерусская литература в) род литературы г) жанр литературы 3. Эпитет – это ... а) слово или выражение, употребленное в переносном значении, основанном на сходстве б) художественное определение в) сопоставление двух явлений, чтобы пояснить одно через другое г) перенесение свойств живых существ на неодушевленные предметы 4. Определи, к какому жанру относится произведение, из которого взяты эти строки: Из далека - далеча чиста поля, Выезжал старый казак да Илья Муромец. а) загадка б) сказка в) былина г) басня
. 5. Купец Калашников вызвал Кирибеевича на бой, чтобы: а) показать свою силу б) его не считали трусом в) отстоять честь жены г) понравиться окружающим 6. Кто из поэтов писал в жанре хокку? а) М. Басё б) Р. Бёрнс в) У. Шекспир г) А.С. Пушкин 7. Какую фамилию имел Акакий Акакиевич из произведения Н.В. Гоголя «Шинель» а) Сапожков б в) Пименов г) Башмачкин 8. Кто автор стихотворения «Я покинул родимый дом» а) А.А. Фет б) Н.А. Некрасов в) И.А. Бунин г) С.А. Есенин 9. Прочитайте строки из главы «От автора» известной поэмы Твардовского. Какова их основная цель? То серьезный, то потешный, Нипочем что дождь, что снег, В бой, вперед, в огонь кромешный, Он идет, святой и грешный, Русский чудо-человек. а) передать авторское отношение к Василию Теркину б) подчеркнуть исключительность главного героя в) показать «чудика» г) показать Василия Теркина как обобщенный, собирательный образ русского солдата 10. Как люди отнеслись к смерти Данко («Старуха Изергиль»)? а) они сожалели о его смерти б) они посчитали его смерть бессмысленной в) люди были благодарны Данко за г) они не заметили, как умер Данко 11. Выберите правильный вариант. ... - это круг событий и явлений действительности, образующих основу художественного произведения а) сарказм б) тема в) рифма г) символ 12. Откуда взят сюжет «Песни о вещем Олеге» А.С. Пушкина? а) из народных песен б) из «Повести временных лет» в) из рассказов очевидцев г) придумал сам автор 13. Соотнесите автора и произведение 1) М.М. Пришвин 2) Н.А. Заболоцкий 3) И.А. Бунин 4) А.Т. Твардовский а) «Не позволяй душе лениться!..» б) «Кукушка» в) «Москва-река» г) «Прощаемся мы с матерями...» 14. Напишите автора и название стихотворения В сто сорок солнц закат пылал, в июль катилось лето, была жара, жара плыла — на даче было это. 15. Написать в чем

Сочинение.  

Герасим является главным героем тургеневского рассказа «Муму» . Он был глухонемым от рождения, жил сначала в деревне в небольшой избушке и работал дворником у барыни.  

Природой этот человек был наделён необычайной силой. В деревне он считался самым исправным тягловым мужиком, работал за четверых. Богатырскую Силу своего героя писатель показывает нам на многочисленных примерах: «В Петров день он так сокрушительно действовал косой, что хоть бы молодой берёзовый лесок смахивать с корнем долой; у кухни выколачивал и вытряхивал бочку, перевёртывая её в руках, как детский барабан» . Образные сравнения и метафоры автора нам лучше представить и почувствовать громадную силу героя.  

Герасим был влюблён в Татьяну, которая работа у барыни прачкой. Он ходил за ней по пятам, но она боялась его, каждый раз леденела от ужас а при виде его громадной фигуры Из-за этого над ним многие посмеивались. Герасим понимал это, но всё равно оставался спокойным, им в этом его главное достоинство.  

В образе своего персонажа Тургенев воспевает также сострадание человека к животным, нашим братьям меньшим. Герасим щенка, который никак не мог выбраться из воды. Он подобрал бедную собачку, выхаживал её, постоянно возился с ней. Но барыня невзлюбила Муму. Чтобы не отдавать свою питомицу на расправу другим, дворник принимает решение утопить её. Многие не понимали потом, почем этот мужик так расстраивается из-за собаки. А Герасим болезненно переживал потерю. Ведь Муму была ему самым близким существом.  

Трудолюбие является ещё одним положительным качеством немого. Живя в деревне, Герасим трудился не покладая рук. Любое дело спорилось у него, работал всегда ловко и проворно. Было весело наблюдать за работающим великаном, для которого труд был в радость.  

Герасим симпатичен мне, так как я ценю в людях трудолюбие, доброту, достоинство. Однако в ситуации с Муму можно было бы найти другой выход. Я бы ушла от барыни вместе с собачкой и не стала топить её в реке.

Объяснение:

“19 жовтня” Пушкін аналіз

19 жовтня 1811 був відкритий Царськосельський ліцей. Ліцеїсти першого випуску, до якого належав і Пушкін, через все життя пронесли особливий «ліцейський дух» – дух поваги до особистості, її гідності, дух честі і товариства, дружби і братерства. Саме в Ліцеї поет знайшов справжніх друзів. Крім того, Ліцей став для нього справжнім домом, і там же відбулося його посвячення в поети. У зв’язку з усім цим день відкриття Ліцею Пушкін незмінно відзначав віршами, зверненими до друзів юності (Пущину, Дельвигу, Кюхельбекеру). Закінчивши ліцей, випускники вирішили щорічно збиратися 19 жовтня. У ті роки, коли Пушкін був на засланні і не міг в день річниці бути разом з товаришами, він не раз надсилав присутнім своє вітання. Одне з таких дружніх послань і являє собою «19 жовтня». Жанр – дружнє послання. Сюжет. Вірш відкривається описом осіннього пейзажу і відразу ж виникає тема самотності. Поет з тугою згадує про своїх товаришів, які в цей день «бенкетують» «на берегах Неви», розмірковує про те, «ще кого не дорахувалися» його ліцейські друзі. У його спогадах друзі, яких він знайшов в Царськосільському ліцеї, постають як єдино надійні і вірні, а сам Ліцей – як «вітчизна», рідний дім: Міцний навік, о друзі, наш союз! Він, як душа, одвічний, неподільний; Незрушний він, прекрасний і свавільний, У затишку родився дружніх муз, І нас куди б не кидала година, І щастя теж куди б не привело, Незмінні ми: весь світ для нас чужина. Вітчизна нам — лиш Царськеє Село! Потім поет згадує про тих, хто не залишив опального поета і на засланні. Так, він пише про відвідини його в Михайлівському Пущино: … Поета дім опальний, О, Пущин мій, ти перший навістив; Ти звеселив вигнання день печальний, В ліцея день його перетворив. Закінчується вірш сумними роздумами про те, що з кожним днем ​​коло друзів рідшає. Але поет висловлює надію на те, що наступного року він буде відзначати цей день разом з усіма: Промчиться рік, і знову я між вас. І прийде строк надій моїх завітних, Промчиться рік, я буду знову ваш! Центральна тема вірша “19 жовтня” – тема дружби. Тут Пушкін з серцевою теплотою звертається до друзів, згадує дні ліцею. Він говорить про дружбу ліцеїстів, що згуртувала їх у єдину сім’ю. Не випадково в одній із строф поет підкреслює, що істинних друзів він знайшов саме в Ліцеї, «інші» ж «друзі» глибоко розчарували його: Із краю в край грозою гнаний я, Серед тенет недолі грозової, Схвильований я дружбою новою, І голова схиляється моя… З благаннями печальними бентежно, З надією юнацьких світлих літ, Віддавсь другим я друзям безбережно. Та був гіркий небратній їх привіт. Все послання зігріте великою і справжньою ніжністю, глибоким щирим почуттям любові до друзів.