IV. Здогадайтесь, хто сидить у кріслі відвертості.
1.
2.
ЯК
МОЯ
• Дуже любив сільське життя.
Після того, відібрали
маєТОК,
змушений був
переїхати до столиці.
• Один вельможа купив мені там
будинок.
Сам імператор попросив
написати про історію нашої
держави.
• Книгу не завершив, помер на
кораблі.
• Мій найвідоміший твір
наслідував український поет.
• Мій батько
ШЛЯХТИЧ, але
через бідність змушений був
працювати лікарем.
• Після поранення в морській
битві
ліва
рука
паралізована.
• Разом з братом я потрапив у
полон до піратів.
• На батьківщині
довелось
посидіти ув'язниці.
• Не гаяв часу — написав роман.
• Величний пам'ятник героям
цього твору стоїть у столиці
моєї країни.
Лобо був сірим, великим. Очі злі, гострі зуби були у нього. Умів найголосніше вити.
… Яким я уявляю подальше життя зграї? Ми вже знаємо, що в кінці твору Лобо загинув гідною смертю, захищаючи зграю, котра його зрадила. Гадаю, у його зграї теж відбулись зміни. Звірі залишилися без свого розумного ватажка. Тому одні з них попали в капкани мисливців, інші , напевно, отруїлися м’ясом… Ті, що залишились, з переляку втекли далеко у густий ліс… Занадто пізно вони зрозуміли свою помилку. Їхня зрада принесла їм загибель та самотність…
Ось таким я уявляю подальше життя вовчої зграї Лобо.