Изобразительно-выразительные средства языка Термин
Определение
Примеры
Метафора
Слово в переносном значении; перенос основан на уподоблении одного предмета другому по сходству или контрасту; скрытое сравнение.
Олицетворение
Перенесение свойств человека (лица) на неодушевленные предметы, явления природы или животных.
Это место, где ты рос в детстве, с которым связаны самые первые воспоминания, первые эмоции и чувства. Для кого-то это его семья, дом, для кого-то улица, а для кого-то и целый город. Ведь все большое начинается с малого. Родина может начинаться с первой улыбки матери, ее объятий, с первого смеха и игр во дворе. Родина – это люди, которые окружают тебя с самого рождения, те, с кем ты общаешься и растешь. Первые друзья и школа – вот самое настоящее начало Родины!
Даже если человек и переезжает жить в другое место, то, как бы далеко он не уехал, он никогда не забудет свою Родину. Она всегда оставляет след в его душе. Часто людям может даже сниться их детство, их любимые места для прогулок. Все это воспоминания о Родине. И происходить это может даже тогда, когда человеку хорошо жить в другом месте. Все это случается из-за того, что Родина становится частью самого человека, это невозможно поменять.
На Родине человек всегда ощущается себя комфортно, знает, что его окружают такие же люди, как он сам. Здесь ему все знакомо и привычно. Поэтому мы всегда испытываем нежные чувства к Родине. Это тоже самое, что и любовь к матери и своей семье. Ведь и родных мы тоже не выбираем, но все равно любим. Не зря слова «Родина» и «мать» даже иногда ставят вместе. Родина может быть и не самым прекрасным местом в мире, но все равно вызывать приятные эмоции. Ведь все имеет свои недостатки, без них невозможна настоящая жизнь.
що в житті людини найцінніше? (за повістю ч. діккенса «різдвяна пісня в прозі»)
у житті людини багато цінностей, але все-таки є найголовніші, без яких жодна особистість не може уявити своє буття. звичайно, вони визначаються самою людиною залежно від її моралі, виховання, мети існування на цій землі.
прочитавши повість відомого ійського письменника ч. діккенса «різдвяна пісня в прозі», я замислилася, що ж таки є найціннішим у житті людини. для героя повісті, скруджа, найбільше значення мали гроші. але потім він зрозумів, що вони не приносять щастя.
незважаючи на величезне багатство, скрудж залишався самотнім. як виявилося, самотність не залишала героя усього життя. у дитинстві хлопчик був позбавлений батьківського тепла, піклування, родинного кола. він зрадив кохану, друзів. «один, як перст, на всьому білому світі», — такий сумний висновок прожитого життя.
чи була у скруджа можливість змінити своє життя? так, але він ніколи не замислювався над цим питанням. та коли побачив свій похорон, тоді й повернувся думкою до прожитих років. ця подія перевернула його душу. він зрозумів, що сам винен в усьому. скрудж вирішив змінитися, адже зробити це ніколи не пізно. і сталося це в різдвяну ніч.
уже вранці він наказав краще топити в конторі, підвищив бобу платню, дав грошей на лікування крихітки тіма, зробив подарунки усім кретчитам, роздавав гроші злидарям. та найголовніше, що зрозумів скрудж, це те, що сила людини не в грошах, а в сім'ї. для кожного родина — це опора й підтримка. як писав французький письменник xix століття а. монтерлан, «є вогнище має бути вогнищем, до якого ми завжди повертаємося».
і скрудж почав жити щастям інших людей, їм, ставши добрим, щедрим, милосердним. важко не погодитися зі словами німецького поета і філософа й. в. гете: «людина живе справжнім життям, якщо щаслива чужим щастям».
користувацький пошук