Главные герои сказки Бианки «Чей нос лучше» — птицы с необычной формы клювами. Начинается сказка с того, что Мухолов-Тонконос жалуется Дубоносу на трудности с добычей пропитания. Из-за своего тонкого носа он не может клевать зернышки, и вынужден питаться мошками.
Дубонос с ним соглашается и хвалит свой нос, которым он может раскалывать вишневые косточки. В разговор вмешивается Клест-Крестонос, который расписывает преимущества своего кривого носа. Этим носом он достает семена из шишек.
У Бекаса-Долгоноса, что сидит на болоте, свое мнение по поводу формы птичьего носа. Он считает, что нос должен прямым и длинным, чтобы удобно было доставать из тины насекомых.
Метафора: «день мерехтить», «душа горить», «кинути слово … в натовп», «росте, росте прокляття», «душа …грає і рушає на шляхи», «клич зірветься… затріпоче…закружляє …зриває», «закрутить непогода … підхопить»
Порівняння: «день… мов пломінь», «мов прапор в сонці, затріпоче», «кружляє, мов невтомний сокіл», «підхопить, мов піщину».
Протиставлення (антитеза): «рватись вгору чи летіть в безодню»
Риторичний оклик: «І тому росте, росте прокляття!», «Хай мій клич зірветься у високість ….і зриває рідних і охочих!», «І коли закрутить непогода …від пориву до самого чину!»
Інверсія: «Росте, росте прокляття», «На землі байдужно-непривітній», «І рушає на шляхи великі»
Повтор (тавтологія): «росте, росте», «жити, аж життя», «кликать … клич».
Повтор (рефрен): «Хочу …», «Хай …»
Кількість строф: сім
Вид строфи: катрен (чотиривірш)
Віршований розмір: п’ятистопний хорей з пірихієм
Хо | чу | кри | кнуть | в да| ле |чінь |без |кра | ю
Главные герои сказки Бианки «Чей нос лучше» — птицы с необычной формы клювами. Начинается сказка с того, что Мухолов-Тонконос жалуется Дубоносу на трудности с добычей пропитания. Из-за своего тонкого носа он не может клевать зернышки, и вынужден питаться мошками.
Дубонос с ним соглашается и хвалит свой нос, которым он может раскалывать вишневые косточки. В разговор вмешивается Клест-Крестонос, который расписывает преимущества своего кривого носа. Этим носом он достает семена из шишек.
У Бекаса-Долгоноса, что сидит на болоте, свое мнение по поводу формы птичьего носа. Он считает, что нос должен прямым и длинным, чтобы удобно было доставать из тины насекомых.
Объяснение:
Відповідь:
Тема: роздуми ліричної героїні про долю України, нації
Головна думка: «Хочу жити, аж життя не зломить…Хай мій клич зірветься у високість» (заклик до співвітчизників патріотично прозріти)
Провідний мотив: готовність продовжувати боротьбу за українську державність, патріотичне прозріння, прагнення переповнити кожну мить життя
Рід літератури: лірика
Вид лірики: громадянська
Збірка: «О краю мій» (1999)
Жанр: вірш
Художні засоби
Епітети: «день прозорий», «рухливий натовп», «найгостріше слово», «запального квітня», «землі байдужно-непривітній», «далечінь безкраю», «шляхи великі», «невтомний сокіл», «гарячий подих», «застиглі і покірні води», «бурхливі води».
Метафора: «день мерехтить», «душа горить», «кинути слово … в натовп», «росте, росте прокляття», «душа …грає і рушає на шляхи», «клич зірветься… затріпоче…закружляє …зриває», «закрутить непогода … підхопить»
Порівняння: «день… мов пломінь», «мов прапор в сонці, затріпоче», «кружляє, мов невтомний сокіл», «підхопить, мов піщину».
Протиставлення (антитеза): «рватись вгору чи летіть в безодню»
Риторичний оклик: «І тому росте, росте прокляття!», «Хай мій клич зірветься у високість ….і зриває рідних і охочих!», «І коли закрутить непогода …від пориву до самого чину!»
Інверсія: «Росте, росте прокляття», «На землі байдужно-непривітній», «І рушає на шляхи великі»
Повтор (тавтологія): «росте, росте», «жити, аж життя», «кликать … клич».
Повтор (рефрен): «Хочу …», «Хай …»
Кількість строф: сім
Вид строфи: катрен (чотиривірш)
Віршований розмір: п’ятистопний хорей з пірихієм
Хо | чу | кри | кнуть | в да| ле |чінь |без |кра | ю
І | ко | гось| на | до | по | мо |гу |кли | кать,
Бо| ду | ша | мо | я | сьо | го | дні | гра | є
І | ру | ша | є | на | шля| хи |ве | ли | кі
Отметь как лечшее если не тяжело)
Пояснення: